Ледь не всі, дивлячись у дитинстві фільми, або читаючи книги про Гаррі Поттера, хотіли б і самі одного разу отримати листа, і почати навчатись у школі магії та чаклунства Хогвартс. Хоч і частково, але задовольнити це бажання мали б комп’ютерні ігри. Однак, за більше ніж 2 десятиліття існування поттеріани, фанати майже не отримали гарних ігор. Сьогодні, хіба що ігри по філософському каменю та таємній кімнаті згадуються із приємною ностальгією, але чим далі, тим ставало гірше. Не беручи вже до уваги останні ігри з серії про Гаррі Поттера від ЕА, які більше нагадували шутер з чарівними паличками, ніж гру про чаклунів. І ось, минулого року на State of Play від Sony, нам презентують перший трейлер Hogwarts Legacy. Гра, як тоді здавалось, створена буквально за мріями фанатів, та обіцяла стати найкращою грою у всесвіті Гаррі Поттера. А от чи вдалося це їй, ми зараз і дізнаємось.

Відео огляд Hogwarts Legacy


І одразу давайте зробимо невеликий дисклеймер. Я можна сказати фанат всесвіту Гаррі Поттера. В дитинстві я прочитав всі книги, безліч раз передивлявся всі фільми. Та що там говорити, я навіть всю колекцію шахів з журналів зібрав. Однак, оцінюючи гру не можна закривати очі на її мінуси. Сьогодні я буду багато хвалити Hogwarts Legacy, але буду й сварити, і повірте, критикувати гру є за що, як би вона не подобалась. Адже, дивлячись велику кількість оглядів на Youtube може скластись враження, що гра прямо таки ідеальний шедевр, 10/10, однак у гри є проблеми, і на це потрібно звертати увагу. Ну що ж, тепер точно починаємо.


Сюжет спадщини Хогвартсу

Розпочинається гра з того, що ми одразу створюємо свого персонажа, і разом із професором Фігом добираємось до Hogwarts’у. Однак, в ході нашої подорожі на нас нападає дракон, і ми продовжуємо нашу подорож вже не зовсім стандартним маршрутом, в ході якого дізнаємось, що наш герой не такий як всі, і він може бачити та використовувати давню магію. Закінчується наша подорож все ж у Хогвартсі, де нам необхідно буде пройти процес відбору на факультет. Сортувальний капелюх обирає факультет для нас виходячи з наших відповідей на питання, однак, після її рішення гравець може самостійно змінити факультет, якщо з нею не згоден. Мені капелюх порадив Слизерин та я вирішив не відмовлятись. До речі, граємо ми за 5-курсника, який тільки починає своє навчання у замку, що буває вкрай рідко. І далі ми поринаємо у навчання, паралельно пізнаючи наші особливі вміння, та намагаючись завадити головному злодію, який хоче використати давню магію і своїх злих цілях. Початок взагалі дуже захоплюючий та динамічний, це, напевно, одна з найкращих частин гри. В перші години ви вдосталь набігаєтесь Хогвартсом, відвідаєте Хогсмід, познайомитесь з викладачами та іншими студентами, заведете перших друзів, та почнете відкривати для себе світ навколо замку, однак згодом динаміка дещо просідає. Не думаю, що тут були якісь спойлери, адже все це відбувається у перші годину гри.

Не скажу, що історія погана, але і такою, яка привносить щось нове, є надзвичайно динамічною чи захоплюючою її також не назвати. Навпаки, історія не цурається використовувати кліше, запозичувати сюжети та образи героїв із фільмів та книг про хлопчика який вижив. Також варто зазначити те, що грі відсутня будь-яка система моралі, і хоч ви кидайтесь авадою кедаврою у стінах замку, ви всеодно залишитесь хорошим хлопчиком. Також до мінусів можна віднести практично відсутню інтерактивність сюжету, та вплив ваших виборів у діалогах буквально ні на що. Та й взагалі діалоги виглядають дуже бідно. Якщо вам здавалось, що вони не дуже добре поставлені з точки зору візуалу у Відьмаку, то ви помилялись, там хоч іноді герої ходили по кімнаті під час розмови. Але загалом, дратувати історія вас не буде, а стане приємним доповненням до основного геймплею, про який поговоримо трохи далі.

Про геймплей Hogwarts Legacy

Щодо геймлею, то тут все краще, ніж я очікував. Почнемо з основного, з бойової системи. І, мушу визнати, що я помилявся. Дивлячись трейлери я очікував, що так, різноманіття буде, однак можна буде знайти якесь комбо, і використовувати його до кінця гри. Однак не знаю як у інших людей, однак у мене постійно виникає бажання спробувати щось нове.

Бойова система прямо дуже кайфова, особливо перших годин 10 - 15 гри. Зі мною таке рідко буває, але тут я хочу зачистити місцеві аванпости виключного для того, щоб ще трохи часу провести в бою. Останній раз у мене таке було у Marvel’s Spider Man від Insomniac Games, де бойова система мені так сподобалась, що я вибив платину на PlayStation 4.

Особливе задоволення отримуєш, коли в тебе виходять круті комбо з різних заклять. Наприклад, можна підняти ворога за допомогою Левіоси у повітря, провести серію звичайних атак, потім притягнути ворога через Акціо, поки він ще у повітрі, ще провести кілька звичайних атак, і завершити все це прибиттям ворога до землі за допомогою Десцендо. Коли все це виходить, отримуєш багато задоволення від бою. Щодо заклять, то їх тут досить багато, та відкриваються вони поступово, про що трохи пізніше. Поділені вони на кілька категорій, які легко відрізняти за кольором. Це вам допоможе в моментах, коли вороги будуть блокувати ваші закляття, і пробити їх можна буде лише закляттями певного типу. Ви, доречі, також зможете як блокувати закляття, так і затримавши кнопку після блоку, провести щось типу парування у інших іграх, та застанити супротивника на деякий час.

Під кінець гри бойова система може і трохи наскучити, оскільки вороги почнуть ставати дуже жирними, особливо це стосується босів, однак тут би я вам порадив використовувати тактику Відьмака, адже почитавши про кожний вид ворогів можна полегшити бої з ними у лейт геймі, та й смертоносна авада кедавра сильно допоможе скоротити час боїв.

А що ж там з приводу отримання тих заклять? І тут ми стаємо на стежку квестів. Для отримання того чи іншого спелу, вам потрібно буде виконати певні завдання від певного професора, після чого він навчить вас нової магії. І тут все стає душно, адже здебільшого ці завдання це неприкритий грінд, типу зберіть певну кількість чогось в замку, пролетіть на мітлі та лопніть певну кількість куль, підіть у аванпост та вбийте певну кількість ворогів певним чином. І здавалося б, що це не так вже й критично, але, по-перше, щоб бойова система дійсно розкрилась, потрібно буде вибивати всі ці закляття, а по друге, що на багато більш критично, ЦЕ ЛОЧИТЬ КВЕСТИ. Квести лочить ще й рівень вашого персонажа. Хоча з рівнем ситуація не така погана, адже виконуючи хоч рідко якісь додаткові квести, здебільшого досвіду вам буде вистачати. А ось з локом через, по суті, грінд я змиритися не зміг. Не має нічого гіршого за моменти, коли слідкуєш за сюжетом, стає цікаво, що там буде далі, хочеш швидше дізнатись, але ні, замок на іконці квесту обламує весь інтерес. Адже ти розумієш, що зараз замість хороших квестів з добре поставленими кат-сценами на тебе чекає грінд. І якщо на перших етапах на тебе хоч чекають якісь кат-сцени, діалоги, то згодом гра на стільки стає лінивою, що після грідну включає 10 секундну заставку як учні щось там роблять на уроці, і після цього дає вам нову здібність.

Що стосується самих основних квестів, то зроблені вони добре, серед них не зустрічається класичних принеси-подай завдань, та й як я говорив щодо історії, то іноді цікаво слідкувати, чим це все закінчиться. А ось з приводу побічних квестів, скажу просто що вони є, і вони нормальні. На рівні середньостатистичної гри у відкритому світі останнім часом, іноді буває краще, іноді буває банальне “принеси мені зілля, тому що сам я боюсь вийти з дому”. Йдеш його шукати, а воно продається в 30 метрах від квестодавця. Поганими я їх точно не назву, але й чекати чогось рівня Відьмака чи Кіберпанку точно не варто.

А ще важливим аспектом у іграх з відкритим світом є переміщення, і тут все добре. Переміщуватись світом, що на мітлі, що на гипогрифі дуже приємно, в перші рази навіть отримуєш від цього неабияке задоволення. Керування також проблем не створює. Якщо ж вам не дуже сподобається, то раз прилетівши на місце власноруч надалі можна буде користуватись фаст-тревелом, точки для якого розставлені дуже зручно та не жадібно.

Також важливими аспектами гри є зіллєваріння та екіпірування. З приводу екіпірування сказати багато немає чого, тут все класично, просто дивитесь на циферки потужності та додаткові ефекти і обираєте найкращі. При бажанні одяг можна покращити, додавши йому спеціальних ефетктів. Звісно, іноді виникає ситуація, що потрібно носити одяг, який не сильно подобається лише тому, що в нього кращі стати, але гра дає можливість візуально носити щось одне, і в такому випадку нові речі лише змінюють силу вашого героя. А ось щодо зіллєваріння, то воно трохи душне, та при цьому не надто ефективне. За всю гру я варив здебільшого лише зілля лікування та збільшення шкоди. Сам процес не надто цікавий, а таймери при вирощуванні рослин дратує.

Загалом всі активності в кімнаті на вимогу здаються чи то якимось необов’язковими та нав’язаними, чи то недостатньо проробленими. Це стосується як колекціонування фантастичних звірів для покращення одягу у майбутньому за допомогою того, що вони виробляють, так і зіллєваріння та інших активностей.

Крім кімнати на вимогу у грі є ще кілька моментів, коли здається, ніби розробники намагались додати в гру все, чого тільки можуть захотіти фанати, однак через кількість - якість дещо впала. Чи мінус це, чи ні, вирішуйте самі. Як на мене, то ні. Хоч багато активностей і не надто детально пророблені, але я впевнений, що знайдеться багато гравців, які будуть всім цим займатись та отримувати задоволення. Тільки на прикрашання кімнати по своєму смаку багато фанатів витратять не одну годину.

Графіка та візуальний стиль у цілому

Щодо візуалу, то, звісно, я не міг насолодитись максимальними налаштуваннями через не найпотужніший ПК, але навіть на середніх налаштуваннях гра виглядає дуже пристойно. Звісно не настільки, щоб працювати так, як вона працює, але про технічний стан гри поговоримо наприкінці відео. Якщо ж зазирнути на YouTube, та подивитись, якою саме може бути гра, то там також все добре. Загалом, графіка виглядає добре, особливих проблем з цим немає. Є звісно нюанси з не дуже сучасною лицевою анімацією героїв, та інші дрібниці, але це взагалі ніщо у порівняння із не так графікою, як візуалом у цілому. З перших хвилин гри масштаби, та кількість деталей просто вражають. Видно, що цю гру робили люди, які щиро люблять світ Гаррі Поттера, та особливо Хогрватс. Щоб роздивитись кожен куточок замку можна витратити не одну годину, і ви постійну будете знаходити якісь маленькі, але надзвичайно атмосферні дрібнички. Це просто знахідка для всіх поціновувачів серії. А ще я помітив, що тут використали такий же прийом, який використовується в останніх фільмах, коли для того, щоб показати магічність світу, дуже багато дрібних, повсякденних речей робиться на фоні за допомогою магії, як, наприклад, пакування подарунків в одному з магазинів, чи підстригання рослини у кімнаті за вимогу. Все це створює просто неперевершену атмосферу чарівності. Звісно, чим далі від Хогвартсу та Хогсміду, тим таких деталей менше, однак все одно світ захоплює своїм візуалом, сюди так і хочеться повертатись хоча б для того, щоб просто провести час у цьому світі.

Про відкритий світ навколо Хогвартсу

Про відкритий світ особливо багато чого сказати не має. Подорожувати ним цікаво хоча б через естетичне задоволення, яке отримуєш від подорожей. Наповнений він не погано, але без ніяких експериментів та новаторства. Тут на вас чекають класичні аванпости, які потрібно зачистити, невеликі головоломки від Мерліна, виконання яких розширює ваш інвентар, данжі, фантастичні звірі, яких потрібно колекціонувати. Тут і там зустрічаються ресурси, у вигляді інгредієнтів, необхідних для місцевого крафту, та інші точки інтересу. Загалом, наповнення класичне для всіх останніх ігор у відкритому світі. З цікавого варто зазначити гру на подвір’ї перед замком та перегони на мітлах. Наповнений світ всіма цими активностями не погано. Якщо ви з тих, хто любить пилососити всю карту, то ви залишитесь задоволеними. Також по всьому світу розкидані колекційні предмети, збирання яких часто може розповісти трохи ЛОРу, здавалося б нічого особливого, як би не їх кількість. Предметів для збору тут більше тисячі! Як на мене, це трохи душнувато, однак якщо ви прямо хардкорний фанат, або любите закривати ігри на 100%, то вам сподобається.

Музика та аудіо в цілому

Музика. В музиці я не зміг, та і особливо не намагався знайти ніяких мінусів. Вона саме така, яку ти її очікуєш почути у чарівному світі. Вона дарує саме той ефект магічності, що і музика у фільмі, та допомагає створювати атмосферу казковості. Багато треків тут, це змінені треки з фільму, однак і унікальні також є, і виконані вони у такому ж стилі, що дуже круто. Це стосується і просто звуків. Закляття звучать чудово, тут і там маленькі ефекти, які доповнюють всю картинку.

До озвучки також питань немає, вона виконана якісно, каст також підібраний добре. Герої звучать саме так, як тобі здається, вони і мають звучати.

Технічний стан

І перейдемо до найбільш неоднозначного - це технічний стан проєкту. Гра оптимізована погано, особливо під більш слабкі збірки, та ще й постійно з’являються якісь проблеми під час гри. Відразу слід зауважити, що грав я на ПК, у якому стоїть i7 9го покоління та GTX 1660ti, і після гри я зрозумів, що вже точно пора апгрейдити залізо. Одразу після запуску гра провела бенчмарк, та виставила "оптимальні", на її думку, налаштування графіки. І ці автоматичні налаштування це щось. Чомусь гра вирішила зробити рендер у 720р, та апскейлити все це до fullhd через AMD технологію, та зробити для інших налаштувань якесь мега комбо з низьких та високих параметрів. Гра при цьому виглядало дуже мильно, не тримаючи стабільні навіть 30 FPS, при тому, що постійно з’являлись статери та підвисання. Однак, виставивши налаштування графіки через GeForce Experience, та трохи підправивши його руками, мені вдалося на моєму залізі досягти 30-40 FPS з нормальною графікою, однак, періодичні статери нікуди не ділись. Пошукавши інформацію в інтернеті, я зрозумів, що проблема поширена, і нічого крім патчів тут не допоможе.

Наступним неприємним сюрпризом стали завантаження. Встановив я гру на М2 SSD з досить не поганою швидкістю. І рівні завантажуються швидко, завантаження після фаст тревелу тривають лічені секунди, з цим проблем немає, однак, якщо швидко переміщуватись Хогвартсом, то ви можете зустріти лоадер на дверях, що виглядає досить абсурдно, і сильно ломає імерсивність. Дверцята тут працюють щось типу як у Відьмаку, ви просто йдете в них і вони відчиняються, однак, якщо ви будете бігти в них у непідходящий час, то вони просто не відкриються та поверх них з’явиться лоадер.

О, і ледь не забув, не впевнений, що це технічна проблема, але створюючи героя потрібно вказати його ім’я. Будучи особою не надто оригінальною, я вирішив просто вписати свої ім’я та прізвище, однак грі вони не сподобались, вона сказала, що з таким іменем чи прізвищем не у світі Гаррі Поттера жити можна, і не дала їх ввести навіть у трохи іншій формі. Довелось використовувати ім’я другого кращого чарівника, одразу після мене - Обівана Кенобі. Просто цікавий факт.

І, нажаль, гра працює так в усьому, часто освітлення глючить, відображається не коректно, може надзвичайно швидко змінитись з денного, на захід сонця, і одразу ж на нічне. Текстури по трохи провалюються одна у одну, у деяких NPC немає колізії, текстури та частини карти часто підвантажуються просто на очах. А чого вартує лише цей лоадер з оптимізацією шейдерів ПЕРЕД КОЖНИМ ЗАПУСКОМ. І не зрозумійте мене не правильно, всі ці проблеми не критичні, та зустрічаються не на кожному кроці, гра в жодному випадку не страждає від технічних проблем як той же кіберпанк, однак їх зустрічається рівно стільки, щоб вас це дратувало і ви звертали на ці нюанси увагу.

Висновок

Hogwarts Legacy хоч і має деякі проблеми, однак ця гра є справжнім подарунком для усіх фанатів всесвіту Гаррі Поттера, та і не для фанатів, а для просто любителів РПГ гра сподобається. Я можу сміливо рекомендувати спробувати гру, і швидше за все ви не розчаруєтесь. Щодо оцінки, то зважаючи, що у гри є слабкі моменти, та беручи до уваги технічний стан, можу сміливо оцінити гру у 8 балів з 10. Це просто хороша гра, у яку приємно грати, у якій приємно проводити час, що для сучасної ігрової індустрій вже досягнення. А особисто я, ще неодноразову повернусь у цей магічний всесвіт, виконати кілька побічних квестів, або просто прогулятись величним цим дивовижним місцем.