Disco Elysium 1 рецензія

 Рпг детектив з нотками політики і філософії.

Коли я побачив один скріншот з гри все що я зміг зрозуміти що це гра з видом зверху і що там є багато тексту. Власне це все що мене і зацікавило. По такому самому принципу я взяв собі ще Wild West на якомусь зі стімовських розпродажів, але до неї поки не дійшли руки. Може потім колись...

Ото ж починаючи грати в Disco Elysium я був як головний герой.

Абсолютно без найменшого розуміння що відбувається довкола. Рекомендую починати своє проходження саме так, адже досліджувати світ і події разом з головним героєм буде цікавіше.

Графіка в грі.

Вона дуже приємна.Наче якась картина дивитися на яку просто життєво необхідно. Хочеться роздивлятись кожну деталь. Або поставити будь-який скріншот собі фоном на робочий стіл. Тут нема того що ви очікуєте побачити коли уявляєте гру зі словом Диско в назві. Це швидше те що я назвав би "Мертвим Диско" Як коли після довго танцю всі спітнілі і заморені.

Музика в грі.

Чесно кажучи цей момент для мене в грі був трохи слабкий.

Не подумайте що я сру музику в грі. Вона повністю підходить атмосфері. Але....................

Коли гра називається DISCO елізіум ти очікуєш почути ДИСКО. А його власне і немає. Хіба що натяки типу краватки гг. Проте тих 5 треків які попри усе інше засідають в твоїй голові роблять це на довго.І вони не просто там сидять, а раптово відкривають тобі очі на світ під геть іншим кутом.

Зокрема пісня з караоке. Вона зайняла окреме місце в моєму плейлисті та житті. Причому як вдала її версія так і "провальна". Фейл версія the smallest church in saint-saens відчувається навіть більш пасуючою для головного героя.