Disco Elysium (2 рецензія)

До-речі про гг.

Він розбита,слабка,емоційна людина, яка забувається через алкоголь, і час від часу наркоту. Через що власне він втрачає пам'ять перед початком гри.

LITERALLY ME!!!

Грати за персонажа нитіка і слабака досить нешаблонно і через це цікаво. Та й в нього є купа позитивних рис які розкриваються разом з минулим гг.

Допомагати що відбувається і ким взагалі гг є буде його "напарник" Кім Кітсураґі. Я не дарма поставив це слово в лапки. На момент початку протагоніст і девтерагоніст між собою не знайомі, проте в них одна ціль, яка змушує їх спрівпрацювати

Геймплей.

Головним елементом геймплею є море тексту, скілчекінг, ну і звичайно кубики шансу. Звичайна схема для олдскульних настільних рпг. Як і у більшості рпг речі дають якісь бафи і дебафи. З цікавого для мене була "шафа думок", в якій ви може після діалогу отримати якусь думку, яку можна розвити і отримати якісь бафи чи дебафи(або якийсь політичний погляд🤨)

Політика в грі.

Гра наповнена різними політичними поглядами. Аж настільки що виходить ніфігова політична каша. В грі є алюзії на комунізм, комуністи, анархісти,капіталісти, фашисти. Більшість всіх цих ідей подаються з,  ледь відчутною,але все-таки ноткою висміювання. Проте якщо ви чокнутий на голову можете відіграти за будь-яку з них.

Загалом з того що мені сподобалось більше всього я пригадав наче все. Звичайно, про хороші ігри можна писати і писати. Я б міг розписати ще 10 таких рецензій тільки про сюжет і варіативність проходження. Або про персонажів, їх багатогранність, багатогранність світу і його реалістичність.

Але це така гра яку треба обов'язково пройти. Спробувати самому. Тож я не хочу нічого казати, щоб ви пройшли її з мінімальною кількісю спойлерів

Така гра як Disco Elysium виходить в найкращому разі раз в рік.

Моя особиста оцінка 100/100

Це однозначно шедевр, як би пафосно і заїжджено це не звучало.

Добре, досить. Бо поки я сидів писав це в мене затерпла нога і по моїй шиї лазив жук.

Реальності життя в окопі нафіг.

Чао