Fallout 2 рецензія

Пост ядерний ретрофутуризм 50-х років Рпг

Ну знаєте...

Китай - комуністи, Aмерика - капіталісти.

Бомби, силова броня, Аляска, вся фігня.

Моє знайомство з серією почалось з третьої частини. Перші свої рази я проходив її геть дитиною. Тоді ще навіть не вийшов New Vegas.

Я пам'ятаю його реаліз, бо він став для мене святом.

Власне а до цього релізу я натрапив на диск з fallout 1 i fallout 2. Мій наївний мозок думав що вони будуть дуже схожі до третьої частини. Проте маленький "я" виявився неготовим до таких відкриттів як покрокові рпг з видом не від першої особи. Тож спроба пройти ці дві частини відклалася на тривалий час.

Друга частина серії взяла все найкраще з першої частини та збільшила кількість всього. І тепер тут все те саме, але тепер ще є мафіозні клани, наркобізнес, секта типу саєнтологів, фашисти,імперія виходців підводного човна і купа інших приколів.

Наш гг вихідець з поселення заснованого гг першої частини. Він є його внуком. Після проходження початкової локації печери-випробування все його плем'я вирішує що наш гг Обраний. Тож вони ставлять його перед фактом що:

"Село вмирає з голоду, ти підеш шукати магічну штуку яка всіх врятує" G.E.C.K. (Набір Створення Едемського Саду)

Як і в усіх фалаутах в цій частині є система s.p.e.c.i.a.l.  і на відміну від більшості частин серії Харизма тут справді впливає на щось. На кількість напарників які гг може завести.

P.S.

А ще рекомендую якось спробувати поставити собі Інтелект 1. Буде весело

Крім спешиал ще є звичайна система скілів. Про неї нема що розказати.

Бойова система покрокова з відсотком потраплянь по противнику і шкалою очків дій, які обмежуть твої можливості за один "крок". Особисто для мене це не є мінусом,хоча для когось цілком може ним стати.

Графіка...

Ну.... клікайте на все що бачите бо випадкових 2 сраних пікселя можуть виявитись чимось що можна підібрати для квеста.

Вони , до-речі, шикарні. Так вже склалось що в цій серії мотивація основного квеста зазвичай не є чимось прям неймовірно цікавим, але сам всесвіт і побічні квести бувають справді чудовими.

Конкретно в цій частині вони зазвичай хардкорні.Бо ніхто не дає тобі майже ніяких підказок. Просто зроби щось. А де це щось ти вже повинен здогадатись сам. І в принципі це навіть плюс.

Як і в реальному житті ти можеш просрати квест через його несвоєчасне виконання. Тупо через те що від локації до локації без машини гг буде ходити ігровими днями, і варто тобі десь трошки прогавити пару ігрових днів як хтось вирізав половину якогось поселення.

Моя рекомендація по проходженню: Обкрадайте торговців і балакайте з кожним нпс, а ще зберіть собі хайвеймен(автомобіль) з ним ви будете проходить цю гру без зайвого гємора.

Мафіозні сім'ї Нью Ріно це той етап який мені сподобався. Їх квести досить прикольні. Вони більше пасують на роль головних антагоністів через те, що буквально є втіленням людських гріхів типу гордині, жадібності, злості, бажання влади, незалежно від ціни якою вона отримується.

Та й вони послугували натхненням для сімей Стріпу. А от їх в свою чергу я вважаю самобутніми і  цікавими.

Анклав для мене дуже слабкі антагоністи бо мотивація очистить расу, вбить мутантів, і всіх хто не анклав... ну як мінімум для мене вона трохи дибільна і скучна, хоча і пасує світу fallout. 

Чесно кажучи навіть не знаю нафіга я роблю рецензію на гру якій 25 років. Може для якихось фанатів серії від третьої частини і далі.

Мінусом для мене є відсутність,вже звичного для серії, музичного супроводу. Тут його ще не завезли. Не те щоб я звинувачував розробників за технічні можливості на час виходу гри.

Але факт є фактом, музон в fallout 2 - кал.

Хоча в деяких діалогаг нпс "наспівують" слова з I dont want to set the world on fire.

Моя оцінка гри 75/100 за свій внесок як предок.

Вона слабувата, але дала прекрасний фундамент для продовження.

Все те що з'явилось в ній було просто прекрасно розвинуте в Нью Вегасі, який я вважаю піком серії.