Ф'юрі. Або ізомерт... ізортим... Yeezus короче. (Шутка із подвійним дном. (тобіж зі мною.))

Єкхм. поки був на «курорті» тобі ж на парах по філософії, дивившись список бажаного у «стім» потрапив на гру котра була додана аж у

двадцятім році. Я пам'ятаю що цю гру я додав тільки через те, що десь почув OST гри від: “The Toxic Avenger - My Only Chance”  І мені башту тупо зірвало, бо звучить справді ахуенно. І з того часу... я забув про гру...

Згадав коли було нехуй робити на «філософії» їбошив у цей «???» Я навіть не їбу як це назвати, бо нічого подібного раніше я не грав. «Ф'юрі» є: «ізометричним, булет-хеллом, котрий може у два стилі гри». Це надо ґрати, повірте.

І так. Я повинен розписати структуру мого єпосу, більше для себе ніж для вас:                 

1. Музика
2. Візуал
   
3. Геймплей
   
4. Боси
   
5. Сюжет
   

                             МУЗИКА:

Розпочну я саме з неї, бо і з неї все почалось.

У грі є чим хизуватись, бо в арсеналі є виконавці:

Carpenter Brut

The Toxic Avenger

Scattle

Danger, та ін.

Це не хуева така заява.

І так. Записуємо: «ОСТ до гри Furi зроблений у жанрі «Електро» та має треки котрі звучать і як ембієнт та більш жвайливі жанри електроніки.»

Ті шо мені сподобались. Я зара і напишу:

                        Danger – 6.24

                        Danger - 8.02

        Waveshaper - A Picture in Motion

       The Toxic Avenger - Make This Right

      The Toxic Avenger - My Only Chance

              Scattle - Love and Madness

                     Scattle – Shambles

                                Візуал:

Він «футуристично-неоновий, абстрактно мінімалістичний.» їбать я слова знаю. «Вумний».

А ще ліпше я вам фото покажу:

Битлз на єббі роуд... Да заїбала вже ця відсилка...

красоти подивилися, а зара йдемо до геймплею.

                              Геймплей:

Гра більше про бос-файти була(для мене), ніж про сюжет, але він тут по всюди, тому, я попробую його переповісти, АЛЕ! Гей-плей першим:

«Ізометричний булет-хелл із вкрапленням ближнього бою.» це грунт, база, основа.

І так, у вас буде полоска із здоровь'ям та три спроби(життя) котрі відновлюються при знятті такоїж «Спроби» у боса.

А ось у боса є: «Два ефективних пули ХП» перша фаза де ви граєте у буллет-хелл, та друга де ви б'єтеся у ближньому бою.

               З ваших можливостей це:

«Стріляти двома типами пострілу, Швидким та зарядженим.

Бити катаною та вдарити зарядженою. (Тільки у другій фазі) її версію.

Стрибати, та стрибати поліпшеною версією.

І, мабуть, найважливіше, парирування. Ви можете парирувати як особисті атаки боса (Тим сами відновлюючи свою полосу хп) та деякі з куль.

А після файту, 5 хвилин кінематографічної ходьби до наступного боса, поки нам розповідають сюжет.

Ось такий він, геймплей у «фурі».

                                  Боси:

Кожен бос цієї ігри унікальний геймплейно та сюжетно, та майже усі мені подобаються. Вони складні та інтересні візуально.

Невеличкий офф-топ: «через те, що ми є ув'язненим то усі боси є нашими тюремниками.»

                    The Chain (Ланцюг)

Перший (Тренувальний) бос де нам покажуть що, де, та як. Тіпок є нашим є першим «колом» до виходу на свободу. Кат та садист.

                      The Strap (Ремінь)

Другий бос. Має 6 етапів і локацію котра міняється та руйнується. Тому обережніше.

                            The Line (Лінія)

Чіловий дід, реальний мудрець і може бачити майбутнє та гратися з часом.

                       The Scale (Луска)

Четвертий «Пріколіст» з фічею в його ударах, котрі роблять екран «Розпливчатим» має фокус із клонами. Стильовий тіп.

                         The Hand (Рука)

Амбал відбиваючий кулі. Є відповідальним за наше ув'язнення

                        The Song (Пісня)

Одна із тих хто намагається нас зупинити дипломатичним способом. Але, нажаль без успіху. Чимось нагадує «Göll» із гри «bpm bullets per minute» є засновником цієї тюрми.

                      The Burst (Вибух)

Опозит «Пісні» і буде їбошити з АВП вантапами по голові, як Саша «S1mple». Майже увесь бій є десь поза екраном та невидимою.

                      The Edge (Вістря)

Веслувальник, котрий тренувався та зміг. Битва з ним буде на мечах, тобі ж через парирування.

                        The Beat (Ритм)

Дев'ятий бос перед виходом на зовні. (хуй його знає, але чи то я їбанувсь, чи то так задумано, але є 9 основних босів. Я, як людина котру заставили читати «Данте Аліг'єрі» бачу відсилочку) А сам бос концептуально стильний.

                        The Star (Зірка)

«ШІ куратор». Вибираючі два кінці. Битва з нею, або... (Це ми залишимо для сюжету) я її відпиздив. Було потно.

Ура! Вони показали мій тотальний відсмокт. Тобі ж проходження. Але самий сік далі.

                        The Flame (Полум'я)

Другий секретний бос, по суті, просто бонусний бос, і сюжетно він хуй зна хто, я читав, не поняв... не складний. І мені менше усіх сподобався.

                         Bernard (Гніда)

Це третій секретний бос, і сука найскладніший та найдовший серед усіх босів, тому що має 9 етапів по дві фази.

Кожен етап є кожним босом серед дев'яти.  Я страглив як сука.

На цьому я з ним й закінчу.

Мені тяжко щось казати...

                                Сюжет:

Я НІКОЛИ такого не робив через мій маленький словарний запас, та не вміння конструювати якісь думки.

Але сюжет тут усюди, тому я вирішив що повинен стрибнути вище за себе.

І так, ми граємо за «The Stranger», але у кінці, ми дізнаємось що наше ім'я «Rider (Вершник)» і ми сидимо у спеціально сконструйованій в'язниці для нас, тому що ми є небезпечними.

                                                                          «Вершник»

І ми сиділи дуже довго, але, в один день персонаж з кролячою шапкою «The Voice (Далі «Голос»)»

                                                                            «Голос»

Вирішує нас звільнити, і ми починаємо вбивати першого нашого боса «The Chain» наш персональний тюремник котрий обожнює катувати нас, але ми швидко його заїбошимо.

Наступна наша ціль є «The Strap» Ще одна божевільна ув'язнена тут, як каже Голос, ми схожі із нею, тому що єдине що ми можемо, винищувати.

                                            (Концепт-арт локації до битви із «Ремнем»)

Після її анігілювавня ми заходимо у той сектор тюрми де сидить мудрець «Лінія» котрий може бачити ход часу та контролювати його, і він передбачив що саме на цьому моменті, він перестав бачити майбутнє. Ми діда швидесенько пакуємо і йдемо далі.

                                               (Концепт-арт локації для «Лінії»)

Наступний: «Луска» аквалангіст з двома гарпунами, котрий має якісь претензії до «Вершника», просто сюжетно ми розїбали його дім. Як до цього на це посилався «Голос»

                                                        (Концепт-арт локації «Луски»)

Як тільки ми пустимо «Луску» назад у дайв. Ми переходимо до «Руки» Лицаря що закрив нас у цій тюрмі. Як «Голос» нам розповів, «Рука» був командиром який вів операцію з захоплення нас, що він і зробив, маючи при собі сотню людей.

                                                  (Концепт-арт до бос локації «Руки»)

Після перемоги над «Рукою» ми виходимо до двері котра веде до «Пісні» Але «Голос» нас попереджає, що за ідею в'язниці та заперти «Голос» тут відповідальна саме вона і те що вона каже усього лише пусті слова,

                                                        (Концепт-арт саду «Пісні»)

Заходячи до саду де живе сама «Пісня», вона намагається нас підкупити свободою та турботою про нас тут. Даючи нам вибір:

Піти на секретну кінцівку. Або на бій із нею.

Якщо стояти та нічого не робити, нам запустять кат-сцену в котрій ми залишаємось із нею, вона буде рада, та скаже що люди будуть звати її «Героєм» через це, та обіцяє нам себе. БАМ кінець. Ви сімп, я теж.

Мабуть, не найгірша кінцівка. Але не найліпша точно.

Якщо проігнорувати її та піти, ми будемо з нею битися у битві котру вона не виграє.

                                                         (Пікча для розбавлення тексту)

Наступний сектор в'язниці чомусь пустий. І там сидить «Голос» котрий вирішує нам розповісти про те що саме він є архітектором цієї в'язниці й допомагає нам через те що він хоче повернутися на землю та побачитися з донькою.

Далі нас чекає «Вибух» високомірна жінка, котра вірить що ми навіть не зможемо їй нічого зробити. Але дуже скоро ми це спростуємо.

                                                    (Концепт-арт локації «Вибуха»)

Маючи за пазухою вже сім мертвих вартівників, переходимо до 8

«Вістря» є людиною що чекала цього моменту усе життя. Він тренувавсь дуже довго і хоче відчерпнути у цій битві щось для себе, увесь бій він буде вимагати від нас більшого, і хвалити коли ми ідеально проводити атаки.

                                                       (Концеп... Ну ви зрозуміли...)

Останнім вартовим є «Ритм» Наївна молода дівчина, що увесь бій буде благати нас зупинитися. Але у силу своєї слабкості у порівнянням з усіма іншими. Банально не здатна нас зупинити.

Ось, довгожданна свобода. Ми більше не у тюрмі, а на землі, біля моря, і перше що ми бачимо, що ми є отрутою для цієї землі. І там де ми пройдемо, усюди земля вмирає. Нам покажуть «Голос» із донькою, котрий скаже спасибі та виразить свої надії не те що ми зробимо правильний вибір.

Титри. А після них нам повертають управління і ми йдемо до вежі в котрій ми знаходимо костюм у якому ми відлітаємо до материнського корабля із «ШІ Зоря» на борту. Там ми бачимо, що у нас є клони, і дуже багато.

Після посадки, «Зоря» Запитує у нас, чи придатна ця земля для вторгнення. Бо це потрібно для виживання їхньої планети. Тут нам дають два вибори:

Почати асиміляцію планети, або ні.

Якщо почати асиміляцію, то ми загарбницьким шляхом заберемо планету.

Але коли ми почнемо атаку на ШІ, вона буде шокована вибором, і відразу відповість усім що має.

Після її знешкодження, нам показують як «Голос» дивиться на наше падіння на землю. Кінець.

Фуф, я блять задушнився. Поки згадував цей сюжет. Це пизда...

                    Я не знаю що ще додати. Тому на цьому і я з вами прощаюсь.

А. Ні, ще не все, є ще Furi Demake. Це бесплатний 8-бітний бій з першим босом гри.

Я тут теж посмоктав. до побачення.