🤥Lies of P: Overture - огляд на чудове доповнення чудової гри ⚔️
На фінальні проходження основної гри я не мав наміру також пірнати у доповнення. Фінал трішки розчарував, та і гра в цілому не посіла рівня шедевру у моєму серці. Детальніше - тут! Але ще раз пробігши Elden Ring я дійсно засумував за бойовкою P, тож вирішив дати доповненню шанс. Як то було - розказую далі!
Доповнення Lies of P: Overture вийшло у липні цього року. Сюжет переносить нас у події минулого, розповідаючи історію Легендарної Сталкерки Леї. Карло, чиє Ерго живе всередині Пі, був її учнем що в певній мірі призвело до його смерті. Історія доповнення фокусується на долі другого учня Леї - Ромео, з яким ми вже зустрічалися у основній грі під час другої фази бою з Королем Маріонеток. Головними антагоністами знову виступають Алхіміки та їх маріонетка-вбивця Арлекіно. Лея вже зупиняла Арлекіно. Алхіміки вирішили відновити та покращити тіло маріонетки, аби мати ручного психопата. Проте їх план зазнав невдачі, що призвело до низки катастроф та повернення Арлекіно на шлях помсти
Сюжет доповнення мені дуже сподобався. Найбільше сподобалася подача - набагато більше конкретики, набагато менше містики і дуже чітка хронологія подій. Якщо у основній грі я на кожному другому лорному тексті думав “Шо? Хто? Коли?”, то у доповненні взагалі не було таких проблем. Також суттєво змінився фокус з релігійного культу Алхіміків що хочуть якогось вознесіння, на абсолютно конкретних людей що переживають особисту трагедію. Завдяки аудіо-повідомленням та кільком катсценам я дійсно занурився у цю історію і почав співчувати героям
10/10 - проникся на 100%
Локації - рушій ігрового процесу… чи ні?
Перше що кидається в очі - сніг. Події доповнення відбуваються в одну з минулих зим. І це мабуть найбільша суттєва відмінність від локацій основної гри. У всьому іншому доповнення більш прямолінійне та пласке. Немає і близько тієї вертикальності, менше цікавих закутків та додаткових шляхів
Буквально на прикладі першої локації - Зоопарку Крата. Є два абсолютно коротесеньких відгалуження з непоганим лутом, два елітних вороги, що навіть не приховані нікуди, два очевидні шорткати і все. Друга половина зоопарку це взагалі один коридор. Не пригадую жодного, навіть маленького відгалуження для луту чи елітного ворога. І на жаль це можна сказати про більшість локацій у грі. У підземній лабораторії трішки додали заплутаності, але далеко не рівня основної гри
Окремо хочу сказати про Карнавал - дійсно цікава локація АЛЕ…
Замість того щоб змусити гравця дослідити її на 100% самотужки і власними силами знайти ключові предмети та проходи, розробники додали просто НАЙ дебільнішу катсцену, у якій камера якогось біса наїжджає на рандомний шатер і Джеміні каже “здається я побачив там якийсь предмет”
Більше того, у наїзді камери в принципі не було видно ніякого предмету і я ніколи до того шатра не підходив так, щоб на його даху можна було щось розгледіти
Розробники тупо побоялись що гравці витратять зайві 20 хвилин на локації і не дай боже в них впаде інтерес до доповнення на 0.001%
Це ліниво, це мене реально тригірнуло
Але ми Souls-Like це про класних босів, чи не так?
100% так! Боси це мабуть найбільша частина досвіду Соулсів. І у доповненні, як і у основній грі, не все з ними однозначно. Почнемо з “таке собі” босів
Tyrannical Predator - бос локації Зоопарк Крата. Бос просто поганий. Камера в принципі не здатна впоратися з його розмірами і швидкістю. В нього немає цікавих фішок, в нього немає другої фази. Битися з ним не складно, лише трішки неприємно. І що ще більше розчаровує - на локації є елітний супротивник, який в рааази більш цікавий своїм дизайном. Він є такою собі химерою, що поєднує слона, жирафа та алігаторів. Я очікував чогось схожого від боса, але на жаль…
Veronique, Leader of the Sweepers - most generic NPC-boss ever. Нічого цікавого, крім мувсета її зброї, яку ми навіть не отримаємо. В неї типу цікава історія, але бос настільки посередній що взагалі П+П на її проблеми
Premetamorphic Green Hunter - по-перше він навіть не зелений. По-друге ми вже билися з ним у основній грі. Мувсет в нього майже такий самий. Додали пару атак і захватів, але нічого принципово нового. Також знову якийсь дебілізм від розрабів - на підході до боса пропадає інтерфейс на 5-7 секунд. Чого, нащо - ¯\_(ツ)_/¯
Також це єдиний опціональний бос доповнення і взагалі всієї гри
Тепер до годноти 🔥❤️🔥
Anguished Guardian of the Ruins - неочікувано гарний супротивник. Не дивлячись на його розміри, камера працює нормально завдяки розмірам арени. Мувсет не дуже складний, проте і не банальний. В нього є атаки величезним списом, величезними лапами та багато стрибків, лазер з паща та ульта по області. Не дивлячись на розміри бій все одно динамічний і цікавий. Також окремо треба відзначити механіку слабких точок у цього боса - топчик!
Але що найбільше вражає так це його дизайн. Величезне, павукоподібне створіння що вивалюється з настільки ж здоровенного кокона і має обличчя людини. Він дійсно моторошний, а його переміщення викликають трішки відразу
Класний бос - 9/10
Two-faced Overseer - вирізняється механікою зміни фаз. Замість класичного переходу на 50% здоров’я, постійно перемикається у стан “берсерка” і назад, що в принципі можна назвати другою фазою. У цьому стані бос отримує нові атаки, новий захват та наносить трішки більше шкоди. Сам мувсет боса, його дизайн та його “суть” - дуже класні. Битися з ним цікаво, проте є кілька просто галімих атак. Також я постійно ловив флешбеки на Дзюдзьо-П’янчугу з Sekiro, через що перший час пропускав багацько атак.
8.5/10 - кілька галімих атак
Lumacchio, Leader of the Bastards - non-generic NPC-boss. Цей чувак виявився реально класним. Перші 2 фази не дуже цікаві - NPC з дебільними атаками. А от третя фаза, навіть її наявність, це ріл круто. У 3-й фазі він перетворюється на Каркас/Тушу, через що отримує абсолютно новий мувсет, накладає статусні ефекти. Що неприємно на босі, так це відхіл між фазами. Я б залюбки більше побився саме з 3-ю фазою, а от 2-га відчувається якось не доречно.
8/10, за неможливість нанести шкоду при переході між фазами і недоречну другу фазу
Ну і до просто легендарних босів‼️
Markiona, Puppeteer of Death - це єдиний дуо-файт у грі і він вийшов дійсно класно. По-перше Маркіона просто slay. В кого mommy-issues краще близько не підходити. По-друге вона дійсно керує своєю маріонеткою, тож вони гармонійно чергують свої атаки. Самі атаки чіткі та швидкі. Ніщо не заважає повністю зосередитися на Маркіоні, лише зрідка відбиваючи атаки маріонетки
Також цей файт дуже візуально гарний. Сама маріонетка виглядає супер-класно, візуальні ефекти на висоті, а спеціальні атаки Ерго від Маркіони є мега-епічними
Єдиний мінус - мало. Файт не був складним і завершився дуже швидко. Я був би радий бачити другу фазу, наприклад, коли Маркіона використовує маріонетку як костюм, або суто надягає собі крила і б’ється булавою. Але, на жаль, розробники вирішили що нам і цього вистачить
9/10 - хочеться більше!
Arlecchino the Blood Artist - ідеальне балансування на межі Absolute Cinema та Abysmal Dogshit. На цьому босі бойовка Lies of P розкриває свої як позитивні, так і негативні сторони. І це перший по-справжньому складний бос у доповненні, на рівні Лаксазії з основної гри та Реллани чи Радана з Shadow of the Erdtree
Найбільший мінус це самий початок другої фази. Вона починається з ульти Арлекіно, яку пережити неймовірно складно. Особисто я використав впеціальний предмет, Який тимчасово робить всі блоки ідеальними парируваннями. І навіть так мені знадобилося 5-7 спроб щоб пережити цю єдину атаку, яка тільки відкриває другу фазу. Я можу ще багато казати, чому ця атака це просто шляпа, але краще подивіться на моєму стрімі
Все інше - на висоті. Дизайн, харизма, варіативність атак, чіткість поведінки, кількість здоров'я та рівень шкоди. Все гарно збалансовано і битися з ним цікаво. Це реальний виклик, на який я чекав
10/10 - пробачу йому ту дебільну атаку
Щодо розкриття бойової системи з кращого боку
Цей бос показує можливість, як навіть найскладніших ворогів можна подолати без отримання шкоди, якщо правильно виставляти блоки, парирування та тримати дистанцію. І я далеко не про у Lies of P, але на фінальних спробах проходив першу фазу з повним ХП майже щоразу
З гіршого боку скажу коротко
Бойова система не призначена для сутичок з ворогами з довгими швидкими комбо. Арлекіно дуууже різноманітно комбінує свої атаки та комбо. І майже всі вони дуже швидкі. Якщо не встиг поставити блок - то просто всмоктуєш усю шкоду в обличчя, бо поки атакують блок не ставиться. Якщо спарирував зарано, то Пі буде тримати блок впродовж всього комбо. Просто закінчиться витривалість і буде знову боляче. Схожа проблема є з атаками зі спини. Пі просто не повертається, поки отримує удари чи блокує. Це багацько разів призводило до ситуацій 100%->0% ХП і неймовірно дратувало
Мені доповнення сподобалось - 8.5/10
Не зважаючи на проблеми з деякими босами та певну спрощеність левелдизайну, я отримав задоволення від проходження. Переважно через історію та зброю. У доповненні додали багато цікавої зброї, більшість з якої має свої унікальні фітчі що роблять ігровий процес ще більш динамічним. Але не лук. Лук який стріляє лише на 20 кроків без можливості точного прицілювання це якийсь жарт
Історія, як я казав раніше, цього разу набагато ближче до гравця і дійсно викликає співчуття до персонажів