4

🤥 Lies of P - вікторіанський стімпанк від корейців ⚔️

Я є великим фанатом Soulse-Like ігор. Обожнюю всю серію Dark Souls, новий Elden Ring та полюбляю заскочити у щось маленьке по типу Deaths Door або Another Crab`s Treasure. І оскільки Lies of P є представником цього під-жанру, я мав великі надії на цю гру, і ось нарешті дірвався :)

Я постараюсь розповісти з мінімумом спойлерів, але щонайменше босів і локації покажу. Тож якщо не хочете перебити собі інтригу - пройдіть повз ;)

Хто такий "P" ❓

Сюжетно гра є певним переосмисленням казки "Пригоди Піноккіо", але у набагато більш готичному та гротескному викладенні. Події гри відбуваються у місті Крат, де лялькарі навчилися робити людино-подібних маріонеток, а алхіміки наділили їх життям та певним рівнем свідомості завдяки субстанції під назвою "Ерго". Всі маріонетки підпорядковуються головному протоколу, який заброняє брехати, шкодити людям та зобов'язує виконувати будь-які накази (дуже сильно віє 3-ма законами роботехніки Азімова)
Р, головний герой, також є маріонеткою, проте аж ні як не такою як усі інші...

На відміну від інших маріонеток, в яких видно механічні частини та закльопки і в яких одяг є частиною корпусу, зовнішність Р абсолютно людська. Він виглядає як звичайний(не зважаючи що він супер-слей) парубок років 16-ти. Єдина відмінність це ліва механічна рука, яка скоріше за все є просто незавершеною і так само повинна б була мати людський вигляд

Крат, околиці та віддалені місцини 🏰

Левел-дизайн у грі, чесно кажучи, не сильно вражає. Хоча локації часто багаторівневі та дійсно великі, всі вони супер-лінійні. Вкрай рідко трапляється справжнє розгалуження, яке б істотно впливало на проходження локації чи гри в цілому. І це доволі сумно, адже суттєва частина гри відбувається у доволі великому місті, що нагадує Париж вікторіанської епохи. Однозначно є, де розвернутися уяві, проте розробники не використали цей потенціал на повну 😣

Не зважаючи на це, локації цікаво досліджувати🔎

Майже за кожним новим поворотом схований лут різної якості і корисності. Вороги розміщені дуже приємним та іноді незвичним чином. Ну і куди ж без шорткатів у соузлайку? Чесно кажучи, ця гра має найбільшу кількість дверей "не відчиняється з цього боку", що будь-де бачив. Міядзакі таке і не снилося 😅

І хоча, мабуть, 70% гри відбуваються у одному місті майже на сусідніх вулицях, це не відчувається одноманітно. Всесвітня виставка, фабрика Веніньї, вокзал Крат, вулиця Рози-Ізабели, - всі вони дійсно унікальні за своєю структурою, темпом проходження та ворогами

Окремо слід вказати, на те що локації змінюються в певний момент проходження гри. І хоча на фінальних актах ми знову пробиваємося через то й самий вокзал, проте це вже абсолютна інша локація: інші вороги, інші проходи та інші секретки. Це одразу грає і на ностальгії, і на здивуванні і на новизні

До речі про ворогів ⚔️

Їх різномаїття тут не таке вже і велике, але і засумувати вони не дають. Переважно це збожеволілі маріонетки з якимось видом зброї в руках. Іноді зустрічаються більш особливі варіанти, як то вантажники чи спеціальні маріонетки-правоохоронці 👮‍♂️

Приблизно таке саме різномаїття мають людиноподібні вороги, хоча тут зустрічаються прям дико мутовані особини

Проте у Lies of P вороги це не скільки небезпека чи загроза, скільки  міні-туторіал перед босом. Майже у кожній локації є вороги, що частково поділяють атаки боса. Або навіть міні-боси, що прям таки є урізаною версією головного супостата локації

Це доволі незвична особливість гри і насправді вельми приємна, адже дає змогу хоч якось підготуватися до майбутньої м'ясорубки 👍

Боси, Боси, Боси 🪦

ненавиджу цей захват всім серцем
ненавиджу цей захват всім серцем

Ну і що таке соулс-лайк без великих, страшних та складних босів? І боси у Lies of P просто відмінні 🤩

Вражає їх різномаїття, їх неповторність та їх дизайн! 
Від відносно простих маріонеток-поліціянтів, до мутованих однокрилих янголів 🪽
Від людей у маскарадних масках тварин, до ожившої болотяної жижі 🥬
Від втратившої глузд ходячої пічки до качка на стероїдах 💉

І хоча не зі всіма ними було цікаво битися, проте на всіх них було цікаво дивитися!
Пишність та помпезність Короля Маріонеток, яка повністю злітає у другій фазі
Текучість та швидкість  Зеленої болотяної тварюки (не вигадана назва)
Абсолютна огидність та потворність Архієпископа Антдреаса
Лють, швидкість та блискавичність Лаксазії

Все це дійсно справляє враження і ці сутички приємно просто переглядати 🤩
Окремо хочу поговорити про те, на скільки вони складні - але залишу це на останок 😉

DIY зброя 🤔

Lies of P має мабуть найбільш унікальну систему зброї, що я будь-коли бачив:

  • Кожна одиниця зброї складається з леза та руків'я;
  • Лезо відповідає за рівень шкоди та її тип;
  • Руків'я відповідає за мувсет та підсилення шкоди від характеристик;
  • Лезо і руків'я мають додаткові навички, що можуть бути бафами, спеціальними атаками чи навіть тимчасово змінювати мувсет;
  • Для прокачки шкоди - прокачуєш лезо;
  • Для зміни підсилення від характеристик - модифікуєш руків'я;
  • Зброю можна розбирати та збирати по-своєму;

І от останній пункт найважливіший: будь-яку знайдену зброю, окрім обміняної на "душі" босів, можна розібрати окремо на руків'я та лезо. Після чого можна зібрати з ними щось нове!

Хочеш сокиру на кінці списа? Будь ласка!
Хочеш на довжелезний спис поставити довжелезне вістря меча? Та залюбки!
Хочеш до руків'я кинджала при кріпити величезний тесак? Ну тут вже на власний страх та ризик 😅

Це додає безліч унікальних комбінацій вмінь, мувсетів, радіусу атаки та інших особливостей зброї. Мені особисто найбільше сподобався мувсет списів, проте їх наконечники були не дуже класними. Поставив наконечник від якогось меча і ВУАЛЯ - ніщо не встоїть переді мною!

Дитя Sekiro та Bloodborne 🩸⚔️

Також унікальною у Lies of P є бойова система. Саме її часто називають поєднанням BloodBorne та Sekiro. І порівняння насправді дуже доречне!

З Sekiro сюди "перекочували" системи відбиттів та постави:

  • Якщо у правильний момент виставити блок, то атака ворога буде відбито. Р не отримає шкоди, лише витратить витривалість, а у ворога буде заповнюватися шкала постави;
  • Також шкала постави заповнюється якщо просто атакувати ворога;
  • При заповнені шкали постави, ворог переходить у критичний стан. Якщо влучити зарядженою атакою, то з'явиться змога нанести критичний удар (ріпост);
  • Вороги мають спеціальні атаки, від яких не можна ухилитися - треба відбивати

З Bloodborne сюди "перекочували" механіки здоров'я, та "вампіризму":

  • Якщо атаку не відбити, а просто заблокувати, то Р отримає "тимчасову" або "первинну" шкоду здоров'ю. Якщо після цього активно атакувати ворога, то можна це здоров'я повернути;
  • Коли ми атакуємо ворога, то завжди наносимо "тимчасову" шкоду. Якщо не атакувати ворога, то його здоров'я відновиться повністю;
  • Щоб цю тимчасову шкоду закріпити, необхідно збити поставу та нанести критичну атаку;

Ця суміш елементів знайомих механік створює абсолютно новий та дійсно неповторний досвід від сутичок з ворогами! Тут не можна просто постійно відбивати атаки ворога, чи по довгу вичікувати вікно для своїх атак. За цей час ворог відновить здоров'я і весь прогрес бійки зведеться до нуля

З іншого боку не можна бути постійно агресивним, адже не від всіх атак можна ухилитися і все ж таки для перемоги над босом треба довести його здоров'я до нуля!

Також треба зважати на особливості ворогів: живі істоти дуже швидко відновлюють здоров'я, а отже треба якнайчастіше проводити критичні атаки аби закріпити прогрес

Маріонетки навпаки здоров'я відновлюють доволі повільно, проте мають багато балансу. Тож тут можна більше зосередитися на відбиттях а би вберегти своє здоров'я

Ну і невдале відбиття не означає однозначну втрату ініціативи. Навпаки - це заклик активніше атакувати ворога щоб відновити втрачене ХП. Усе це разом з різною швидкістю ворогів, різними комбо та різницею між живими істотами та маріонетками створює дуже сильну динаміку і бійки відчуваються дуже імерсивними. Ти дійсно занурюєшся у процес, ти відчуваєш за ким зараз ініціатива
Це дуже сильний контраст від звичних мені Dark Souls чи Elden Ring!
І повірте мені на слово - крива навчання у цій грі просто скажена! На початку кожен ворог буде вас виносити, а про регулярні відбиття можете забути. Але наприкінці гри ви станете експертом у відбиттях та ухиленнях 😎

Те, чого не вистачило 🙈

Не думав, що скажу це про будь-який соулс-лайк, але конкретно у Lies of P мені не вистачило складності!
В оновленні перед виходом доповнення розробники додали можливість змінювати складність гри. Усього є три класичні варіанти: легко, середнє та складно (вони названі якось по-крутому, але суть та сама)
Я кілька разів перевіряв налаштування аби впевнитися, що граю на максимальній складності! іііііі......
Це не було складно ¯\_(ツ)_/¯
Після засвоєння механіки відбиття та трьох чи п'яти спроб більшість босів починає сипатися з неймовірною швидкістю. Деякі вороги на локаціях приносили мені більше проблем за певних босів. Реально складними і тими що запам'яталися для мене стали наступні 3 персонажі:

  • Король Маріонеток - перша фаза більше неприємна ніж складна, але друга просто конфєтка! Швидкість, різкість та чіткість його атак. Ураганне комбо, яке складно пережити. Палаюча арена і його фінальний монолог 🤩🤩🤯🤯
    Ромео - на завжди в моєму серці❤️‍🩹
  • Лаксазія Досконала - ця жінка це щось😍
    Найскладніший бос з великим відривом. Неймовірне різноманіття атак, неймовірна швидкість, класний дизайн, супер-епічна арена та просто скажені комбо! Чесно кажучи, не відчував такого драйву від бійки з часів Месмера з Elden Ring: Shadow of the Erdtree. Цілий стрім ця жінка мене принижувала, але усе ж таки я її подолав 💪💪💪
  • Безіменна маріонетка - цей чувак просто монстр! Ураганні комбо, неймовірний радіус, просто неймовірно огидний та при цьому цікавий дизайн! Він не став для мене найскладнішим, але точно змусив спітніти!

І мабуть непримітна, проте цікава особистість цієї гри - лише один опціональний бос. Всі інші боси є обов'язковими. Немає прихованого супер-боса по типу Безіменного короля з Dark Souls 3 чи прохідного дубліката по типу Втілення дерева з Elden Ring. Кожен з них є обов'язковою частиною ігрового досвіду!
І хоча далеко не всі з них є особливо цікавими, всі вони якимось чином складаються у доволі гармонійну послідовність!

Я сміло ставлю Lies of P 8.5/10 🏆

Це дійсно гарна гра:

  • Чудовий візуал: дизайн ворогів, дизайн оточення та головного персонажа. Все на висоті;
  • Ігровий процес: цікава та незвична бойовка, гарні боси і непогані локації;
  • Левел-дизайн: лінійний та майже коридорний, проте багаторівневий і все ще доволі цікавий;
  • Сюжет - на диво цікавий! Зазвичай у іграх такого типу сюжет це щось другорядне. Тут сюжет виявився доволі цікавий і майже до самого кінця тримав інтригу;
  • Боси: більшість просто прохідні, лише кілька дійсно відбилися у моїй пам'яті. Це трішки розчаровує. Вони всі мають класний, унікальний дизайн і неповторний бойовий досвід. Просто не дотягують до моїх стандартів ¯\_(ツ)_/¯

Кажуть, доповнення суттєво складніше. Проте чув що і там не всі боси дотягують до рівня основної гри. Коли пройду - розповім вам що там і як 😉
А поки що - підписуйтесь щоб не прогавити 😅😅

Оцініть пост:
4
Коментарі
Vlados
Vlados
21.09.2025, 11:54

Чудовий пост, колись спробую цей соулс-лайк)

Reply

Відповісти

CozySoulsliker
CozySoulsliker
21.09.2025, 12:02

Давай залітай в Overture, там буде тобі складність) особливо перші локації де скажені кенгуру, горили)

Reply

Відповісти

AlexTheApple
AlexTheApple
21.09.2025, 12:18

Спочатку Sekiro доб'ю і мабуть таки заскочу в Overture ;)

Reply

Відповісти

CozySoulsliker
CozySoulsliker
21.09.2025, 12:29

І як секіро тобі? Напевно, з твоїми скілами норм) я так і не зміг його осилити, занадто вже вона запаяна під дефлект, не моє

Reply

Відповісти

AlexTheApple
AlexTheApple
21.09.2025, 12:45

Я вперше пробував ще до Lise of P і ледь-ледь перших двох босів завалив, закинув Після Lise of P відчувається як легка прогулянка))) Вікно для дефлектів там просто величезне! Є все ще неприємні боси і вороги, але навіть до Ромео ще ніхто не дотягнув 😅

Reply

Відповісти