STEELRISING: французький соус із металевим присмаком

Ще до появи Lies of P тема повстання машин і французького стімпанку (до речі, чому французького, якщо казка італійська 🤔) вже була добре розкрита його духовним попередником Steelrising, який не отримав такого широкого визнання, як Піноккіо, але, все ж, має свій приз глядацьких симпатій у соулс-комьюніті.

За сюжетом гра відбувається у епоху кінця XVIII століття, часи технологічної революції і індустріального розвитку, старий світ стикається із новими технологіями, а старий соціальний уклад із ліберальними настроями у суспільстві. Революціонери вимагають змін, які правлячий король, звісно, аж ніяк не підтримує. В якийсь момент в країні починає відбуватися справжня масакра - роботи всіх калібрів нападають на людей без розбору, знищуючи все на своєму шляху. Із процвітаючого осередку високої культури, духовенства і моди країна за лічені дні перетворюється на руїну. Нам доведеться взяти на себе роль рятівника в якості автобота Егіди, яка підпорядковується виключно і напряму самій лише королеві Франції. В ході нашого розслідування доведеться об'їздити весь Париж, збираючи воєдино пазл страшного злочину, який призвів до катастрофи державного масштабу.

Візуально гра дуже приємно виглядає як на свій рівень. А я нагадаю, що це не масштабний тріпл-ей проєкт, а нішевий АА тайтл. Відчувається обмеженість його ресурсу, але в цілому це аж ніяк не впливає на геймплей. Гра багата на катсцени, за що окрема подяка, адже такий підхід завжди краще працює на занурення в сюжет.

Steelrising чомусь вважається легкою грою, із чим я, чесно кажучи, не надто згоден, оскільки особисто я іноді маю з нею проблем набагато більше, ніж мав з Lies of P. Зазвичай ми звикли до того, що стандартні моби, хоч і так само небезпечні, як і будь-які інші, валяться з двух-трьох ударів (або з одного-двух, якщо заряджена атака). В Steelrising всі наші вороги дебелі і непробивні, і бити їх доведеться довго і якісно. Звичайно, якщо ви майстер дефлекту із Sekiro - це набагато спростить геймплей і все дійсно відчуватиметься набагато простішим і легшим. Але мої навички таймінгу із розряду один раз відбий - п'ять пропусти, змушують напружувати одне місце трохи інтенсивніше, ніж могло би бути.

Прокачка в грі важка. За п'ятого боса я отримав очок підвищення рівня у два рази менше ніж треба для того, аби, власне, підвищити рівень. Фарм зі звичайних ворогів також багато не дає.

На відміну від Lies of P, яка є переважно лінійною, локації Steelrising більш заплутані і зациклені таким чином, щоби кілька разів повернутися до однієї точки збереження, яких у грі дуже мало, що автоматично підвищує складність і напруження від проходження.

З цікавих механік - перегрів під час надмірної активності, коли наша стаміна падає в нуль. Аби йому завадити в грі передбачена система охолодження, яка допомагає швидше відновитися. Разом із тим, якщо діяти необережно і користуватися охолодженням занадто часто можна отримати зворотній негативний ефект і повністю зафрізитись до неможливості руху.

Зброї небагато, але вона цікава і по-справжньому унікальна. Багато такої, яку я зустрічав виключно лише в Steelrising, серед неї Броньовані віяла (є кілька версій) - в якій ще грі можна битися віялами?; Щит-мушкет - і стріляє, і морозить; Ланцюг зі сферою (також є вогняна версія) - прямо як в Doom The Dark Ages; Алебарда з унікальним віяло-щитом. Щоправда, прокачка зброї вартує ресурсів не менше, аніж прокачка персонажу. Я з необережності прокачував одразу декілька видів, бо не міг визначитися із тим, що мені більше до вподоби, в результаті досить швидко стикнувся із нестачею необхідних матеріалів і ігрової валюти.

Керування трохи калічне, бо персонаж рухається дійсно як справжній автобот. Я вже настільки звик, що в нас, зазвичай, немає окремих кнопок під стрибок і біг, що ідея розробників їх додати сприймається мною вкрай спірно. Стрибку віддали цілу кнопку A / X, за взаємодію з оточенням якогось біса відповідає Y / ∆, ну а вишенкою на торті є абсолютно калічне рішення поставити біг на LS / L3. Враховуючи, наскільки спринт є критично необхідним для того, щоби дати драпана або застосувати удар з розбігу, у поєднанні із незручним натисканням на стік особисто для мене користування ним в цій грі зводиться до мінімуму. Це ж треба було до такого додуматися, їй богу.

Бойовка стандартна, хоча і трохи топорна. Більшість ворогів, дякувати, телеграфують атаки так що вони цілком читабельні. Втім, звісно, є бабадзаківські удари із затримкою. Вороги також здатні переходити в режим контратаки, а деякі - ще й вміють відстрибувати на дистанцію і бити здалеку. Зі статус ефектами майже кожен моб має кілька версій - одні фрізять, інші б'ють струмом, треті - вогнем. В цілому вороги вельми надокучливі, зайвий раз вступати із кимось в бій - задоволення сумнівне (втім, в якому соулсі ці гади не були надокучливими?).

А от що в грі дійсно класно пропрацьовано - так це унікальні здібності, які розблоковуються по ходу просування по сюжету, а саме: ривок вперед, захват крюком і таран. І тут вони не просто є та й все, типу можете користуватися, якщо хочете, а можете забути - нічого від цього не зміниться. Вони необхідні, щоби просуватися по локації, оскільки, як я вже зазначив, локи тут не зовсім рівні коридори, якими треба тільки бігти і бігти тільки вперед.

В грі присутня яка-ніяка, а вертикальність і дуже часто треба подумати, куди стрибнути, перестрибнути, і де застосувати ривок у стрибку. Деякі секції можна відкрити тільки зруйнувавши стіни тараном, а до якихось дістатися тільки використовуючи крюк із захватом. Все це стовідсотково працює грі тільки в плюс. Дякувати, що розробники додали в гру таку цікаву річ, як компас, яка вказує, куди йти.

Компас тут не постійний, а відкривається на певний час і якщо тобі необхідно перемикатися на інший предмет, наприклад я захілитися, компас вимикається. Взагалі його спочатку в тебе навіть немає, його можна придбати в магазині , але спершу я вважав "нащо він потрібен - це ж просто трата ресурсів, я що, не збагну і так куди йти, ці стрілочки понавидумували для казуалів". Так я думав до певного моменту, поки не застряг на карті, дві з половиною години блукаючи і втікаючи від одних в тих самих мобів без жодної гадки, що мені робити далі.

Steelrising часто пропонують зі знижкою в Steam, при чому суттєвою. Я купляв гру ще в березні десь за 115 грн чи щось таке, а вже влітку її віддавали за 86 грн. За таку смішну ціну гра більше ніж варта уваги, адже пропонує атмосферний сеттинг, цікавий сюжет і геймплей, наповнений унікальними і нестандартними рішеннями, які ніде більше не зустрінеш. А головне, попри всі недоліки і компроміси Steelrising виконує свою основну функцію, а саме - в неї весело грати.

Як би там всі не молилися на FromSoftware, я вважаю що саме такі соулси сторонніх розробників привносять в жанр свіжі і цікаві ідеї і розширюють сферу його впливу.

Вердикт: іграбельно.