А саме, яка гра стала для вас відкриттям у цьому році? Не обов'язково саме цьогорічна гра, можливо щось старіше
Особисто для мене найбільше задоволення та бажання грати знову і знову принесла The Reaftbreaker, що вийшла у, як зараз здається недосяжному, 2019-му році, про що я трішки розповів тут
Але 2023-й був дууууже багатий на реально круті релізи. Відчувається, ніби під час пандемії весь світ завмер і тільки зараз почав оживати
Серед них моїм фаворитом є Hogwarts Legacy - дуже крута гра у всесвіті Гаррі Поттера, яка окрім ігрового прориву, стала для мене ще й технологічним
Чесно кажучи у жодну з інших новинок я не грав :D
Тож повернуся до запитання: яка гра стала для вас відкриттям у цьому році?
Two point hospital - виявляється будувати лікарні дуже весело : ) Награла 140 годин і досі не дійша до останньої клініки, рекомендую, вартує кожної гривні🤗
Відповісти
Хах, дійсно дуже весела гра) Яке улюблене захворювання?)
Відповісти
3 Частини Dark Souls. Не зважаючи на те що ця гра серія складна, для людей хто немає досвіду гри у "соулс лайк"(Я) раніше. Вона мене майже не дротувала так, як це роблять багато інших.
Відповісти
Поза-минулого року також дійшов до 3-ї частини і вона однозначно найкраща в плані складності, бойовики, механік і просто відполірована до блиску. GOTY вона отримала не даремно) Сподіваюсь, колись дійдуть руки пройти доповнення:)
Відповісти
Tales of Vesperia
Відповісти
Якось так вийшло, що свого часу закинув і не пройшов Алан Вейк (першу частину). Цього року, після анонсу 2ї частини вирішив знову спробувати пройти 1шу частину.. Вийшло так, що підгадав по часу і як тільки пройшов першу частину, вже вийшла і друга. Тож мав насолоду одразу пройти обидві частини і максимально зануритись у сюжет та ЛОР. Минулого року проходив Контрол, тож вже знав про єдиний всесвіт)
Відповісти
Вау - дуже вдалий таймінг 🙂 Особисто в мене навпаки - як не зберуся щось проходити, так все йде шкереберть і новенький реліз майже рік "пилиться" у бібліотеці поки я до нього дійду🤷♂️
Відповісти
Sekiro: Shadows Die Twice. Не цьогорічний реліз, зрозуміло, але мені щось так сильно клекотіло всередині його взяти (встиг вхопити в Аргентинському коробокс-сторі за 90 грн). І... завжди вважав, що ігри такого характеру не моє, здебільшого через естетику страшних є**к, бо я не знаходжу у ній ну нічого привабливого, але те відчуття, що я отримав, затраївши нарешті цього бл***кого Іссіна -- це щось ні з чим не зрівнянне. Тепер ця гра стала для мене однією з найулюбленіших, здебільшого через те, що в неї приємно грати, вона про геймплей в першу чергу. І це дозволило мені відволіктися від сьогодення і пірнути з головою, хоч і у трохи виснажливий, але захоплюючий світ мерзотних "многоніжок", здоровезних бібізян з сюрпризами і "Come... Sekiro!"
Відповісти
Також нещодавно почав грати, але іде якось туго Зовсім незвичний ігровий процес та особливо бойова система Чи то може просто я гальмо і не можу вчасно відбити атаку 😅 Але погоджусь - геймплей дійсно, на всі 100%, є основою цієї гри і вже навколо нього побудовані рівні та супротивники. Також заслужена GOTY від FromSoftware :)
Відповісти
О! Дякую за розуміння моєї думки. Щодо незвичності ігрового процесу: усе так, після Соулсів, наприклад, буде трохи незвично, що геймплей упирається в скілл максимально, здебільшого ігноруючи прокачку. Ну і найголовніше, як каже Іссін в середині гри: "Пам'ятай, Вовче: завагаєшся -- програєш". В цьому прямо вся ідея, вся філософія гри, яку я остаточно зрозумів лише в останній її чверті: гра дуже любить карати за боягузтво, за метушіння і таке інше. І винагороджує натиск і старання гравця, заповнюючи концентрацію ворога з більшою інтенсивністю.
Відповісти