Split Fiction: Справжнє кооперативне свято! 🎉

Вчора ми завершили проходження Split Fiction, і це було дійсно весело! 🎮 Цю гру має спробувати кожен, особливо якщо у вас є можливість пограти з менш досвідченим геймером — чи то дівчиною, чи то дитиною.

Чому? 🤔 Бо якщо два хардкорні геймери візьмуться за неї, ви не отримаєте стільки ж позитивних емоцій від кумедних фейлів у кооперації. Причина проста: головна фішка гри — десятки механік, які на вас вивалюються одна за одною! 🤯

Ігролад та креатив 💡

Split Fiction працює за тим же принципом, що й попередній хіт Фареса, It Takes Two. Ви проходите рівень у кооперації з компаньйоном, і приблизно кожні 20 хвилин вам підкидають нову механіку для спільної взаємодії.

Хоча глибиною вони не відрізняються (адже розробникам потрібно навчити вас їм за 20 хвилин), кількість не шкодить якості. Уся гра — це потік справжнього креативу в геймплеї та постановці. Деякі бос-батли та чейз-секвенції просто запаморочують голову! 🌪️

Сеттінги та сюжет 🌍📖

Проте, сеттінги, в яких відбуваються події, досить типові. Для мене по-справжньому цікавими були лише перший та останній. Усе інше швидко забувається. 🤷‍♀️

Події в цих сеттінгах також не залишають глибокого сліду. У моменті все здається веселим, але коли ми зробили тижневу перерву і повернулися до гри, ми майже нічого не пам'ятали — усе змішалося в одну веселу, але невиразну кашу. 😵‍💫

Однією з причин є сюжет і сценарій. Вони теж дуже легкі та дженеричні, а проблеми персонажів вже були пережовані у сотнях ігор, фільмів та мультфільмів. Головний лиходій взагалі виглядає як безликий мем. 👻

Темп гри 🐌

Також варто виділити темп. На мій погляд, 2 години в одному сеттінгу без кардинальної зміни геймплею та наративу — це забагато, враховуючи центральну ідею проєкту.

Підсумок та вердикт ✨

Загалом, гру можна описати як It Takes Two, але більшу, різноманітнішу та дорожчу. Більше вибухів 💥, величезних монстрів 🐉, креативних ідей та механік! Фінальні 40 хвилин — це щось неймовірне, наші голови просто пішли обертом! 💫

Але...

Це цікавий випадок. Більше гри року не означає ще одна гра року. It Takes Two була сконцентрованою та виразною. Split Fiction — вже не настільки. Це все ще must-play гра, але Фаресу потрібно оновити формулу в наступному проєкті. 🤔