Дорогий щоденник...

Дорогий щоденник мені не описати слова як я себе почуваю...

Я робився з сусідом по гуртожитку, я приїхав з вихідних до гуртожитку де мене не було з четверга.... Сусід не провітрював ... Не відкривав штори ні разу за цей час... Бо він по життя як свиня, про це кажуть всі хто бачив його частину кімнати без сміття валяється в прямому сенсі холмиком.

Так ось я приїжджаю до гуртожитку до кімнати та відчуваю що повітря у ній пахне такою хуйнею наче там коні срали у той момент поки сусід хуярив водяру, одним словом запах такий як натівський біо лабораторіяхпо створенню чуми... Я вирішив провітрити це приміщення(як завжди, я не можу сидіти у приміщеннях з поганим повітрям), не пройшло і секунди з моменту як я відкрив вікно (я навіть не встиг відійти від вікна) як сусід почав голосно скаржитися на те що йому холодно він завжди скаржиться, він у день спить тому скаржиться якщо в день провітрювати бо "на вулиці холодно та шумно" також скаржиться що в день штори мають бути закриті бо він не любе сонце, при цьому в вечорі він не спить та буянить у пабг з своїми друзями що ви як розумієте дуже гучно, в нього чи то праки чи турніри якась фігня що він з 8 до 11 хуярить у той пабг, одним словом недобрий сусід

Так ось... Я щось відволікся, я почав провітрювати, а він почав скаржитися, він закрив вікно, а я знов відкрив аргументуючи тим що "да ти заїбав, мене тут з четверга не було і ти робив що хочеш,а як тільки я приїхав то ти скаржишся на провітрювання від твоєї воні"

(Я

Він схопив мене, а я схопив його, він повалив мене на моє ліжко (до того ми стояли біля вікна), я почав викручувати його руки бо він був зверху та сильно тиснув своєю ногою на мої ребра, через деякий час він звільнив ліву руку та вдарив мене у правий біг, потім змінилася поза, він встав у таку позицію щоб душити мене, одна рука його обхватувала мою шею, а іншою він тримав першу щоб була міцна хватка, я взяв свою руку та почав пальцями штрикати йому у очі, він ослабив хватку та я зміг дихати, я продовжував його штрикати у око і в момент коли зрозумів що можу не тільки дихати а і балакати я голосно хотів крикнути ім'я сусіда через стіну, але забув ім'я.... Довелося думати та лише при наступній можливості я закричав на всю РОСТІК, після цього сусід від мене відліз та сів за стіл, через секунд 20-30 прийшов Ростік, парубок 23-27 років що був досить відповідальним та авторитетним у гуртожитку оскільки проживає у цьому не один рік.

Після цього я євакуєвався у жіночий гуртожиток до подруги де є вільне ліжко, десь годину я м'яв резіночку для волосся у руках від нервів, і тепер коли я трохи заспокоївся то пишу цей пост щоб остаточно заспокоїтися та нарешті отримати спокій.