Battlefield: Bad Company 2 [Огляд гри]
Ну нарешті…
Не минуло й шести років, як компанія здогадалася, що якщо додати сюжет до гри, то нічого страшного не станеться, а, можливо, ще й вдасться залучити нових гравців!
Чому я кажу «шість років»? Тому що нормальний повноцінний сингл з’явився у першій частині Bad Company, яка вийшла у 2008 році.
Трохи історії й введення в сюжет
На жаль, перша частина Bad Company для ПК-бояр залишилася за кадром, і пройти її бодай якось можна лише на емуляторі. А тому у другій частині нам дістався загін розбишак без жодного інтрод’юсингу, і ми одразу поринаємо в події. Це не дуже вдалий хід з боку EA!
Після визнання першої частини як критиками, так і гравцями, вони могли б випустити другу разом із перевиданням першої — адже Bad Company 1 вийшла не лише на PlayStation 3, а й на Xbox 360, а ігри з цієї консолі портувати було не так важко і час від часу вони з’являлися й на ПК. Міг би бути логічний подвійний реліз!
Але, з іншого боку, яку тут логику шукати, якщо обидві частини всім зайшли, а серія так і не отримала продовження — хоча натяків на завершення не було…
Сюжет хоч і простий, але цікавий: пошуки таємної зброї часів Другої світової, що здатна створити потужний електромагнітний імпульс і «відкотити» якусь країну в доелектричні часи. Ми шукаємо цей прилад і намагаємось не дати йому потрапити в неправильні руки.
Персонажі й діалоги
Розробники постаралися зробити бійців «живими»: вони активно перемовляються між перестрілками. То міркують, хто кому дав би по пиці — Халк Хоган сержанту чи навпаки, то згадують улюблені фільми та акторів, або й підколюють конкурентів з Call of Duty. Усе це звучить органічно й чудово доповнює атмосферу.
Якось Світуотер сказав, що їхній загін забирає завдання собі, бо інакше його доручать придуркуватим спецпризначенцям із датчиками серцебиття на зброї! (Сказав це з презирством.)
Іншого разу, коли треба було їхати пустелею на квадроциклах, один із героїв запропонував позмагатися. Під час поїздки один із хлопців сказав, що легко обігнав би всіх, якби керував снігоходом. На що йому відповіли: «Снігоходи — лише для слабаків!»
Геймплей і рушій
Геймплей намагається показати потужності рушія Frostbite 1.5. Вас постійно спонукають використовувати підствольник, а вибухи ефектно трощать будівлі супротивників — усе це супроводжується крутим звуком. В навушниках це справжня насолода: відлуння, дзвін у вухах з ефектом контузії, комахи, що кружляють біля голови, і вібрація двигунів транспорту — тут постаралися на славу!
Графічні «фішки» і недоліки
Шкода та звідусіль видно консольне коріння гри. Відчувається «кисільне» керування через акселерацію миші, неможливо стрейфитися під час бігу. У візуалі — тіні й трава домальовуються під носом, дуже вузький FOV. Розробники ховають недоліки графіки всілякими ефектами (як то робили у Silent Hill). На екрані будуть постійні пил, пісок або дуже блискучий сніг... І хоча кожен раз це пояснюється ситуаціями на екрані, але ж все одно зрозуміло навіщо це додавали у таких масштабах. Іноді мильні текстури різко контрастують із нормальними, але в цілому це величезний крок уперед порівняно з попередніми частинами.
Мультиплеєр
Мультиплеєр був… дуже крутий! Багато мап, гарний дизайн, динаміка, мотивація повертатися через прокачку зброї та спорядження. Окреме DLC про війну у В’єтнамі з унікальними картами. І найголовніше — за весь час гри я майже не зустрічав читерів, тому матчі були чесними, а перші місця займалися без проблем.Зараз офіційні сервери закриті, а гру знято з продажу, але користувацькі сервери й Project ROME дають змогу продовжувати змагатися. Схоже, навіть ліцензійна версія гри не потрібна, але невідомо, як там із читерами…
Висновок
Я цілком рекомендую Battlefield: Bad Company 2 до проходження й зараз. Гра виглядає гідно, має адекватний для шутера сюжет, а недоліки не такі значні щоб їми перейматися! А якщо проявити ентузіазм, то можна ще й у мультиплеєрі пограти!
