
Серія ігор Halo завжди була добре відома західним гравцям, але для нашого регіону вона довгий час залишалася чимось малозрозумілим.
По-справжньому познайомитися з нею ми змогли лише після виходу першої частини на ПК. Причина проста: оригінальний Xbox у наших краях був великою рідкістю.

Вибачаюся, але знову хочу звернутися до теми Gears of War. Цього разу, схоже, вже востаннє... ну або передостаннє, бо ще хочу подивитися на нове втілення під назвою Reloaded і чи дійсно там щось змінилося відносно Ultimate Edition, котра виходила у 2015-му😅
Справа в тому, що поки я занурювався в Gears of War 2: Hollow, мені закортіло дізнатися🤔, чи не виходило ще щось подібне в рамках ігрової серії...
Як виявилося, такий проєкт справді є і ім'я йому - Gears of War: Redux 🤩

Що ж, несподівана поява ПК-порту цієї гри дещо скоригувала мої плани щодо Gran Turismo, тож сьогодні зустрічайте огляд гри та порту Gears of War 2.
Перш за все хочу зазначити, що другу частину серії Gears of War я взагалі ніколи не проходив і навіть не дивився її проходження на YouTube, хоча саму серію люблю. Не знаю чому, але мені завжди здавалося, що якщо зараз немає змоги пограти через певні обмеження, то й не варто торкатися цієї теми, доки не з’явиться справді хороша нагода. І ось така нагода нарешті з’явилася.

Поки Microsoft та The Coalition не поспішають переносити Gears of War 2 на ПК, один ентузіаст вирішив зробити це сам!
У мережі з'явився Hollow PC Port.
Це не емулятор і не звичайний мод, а масштабний фанатський проєкт, який переносить кампанію Gears of War 2 на ПК, використовуючи сучасні інструменти та напрацювання спільноти.

З Gran Turismo я познайомився ще в дитинстві.
Сталося це, коли ми були в гостях у моєї хрещеної. Саме тоді я дізнався, що її синові купили приставку Sony PlayStation.
Звісно, я одразу попросив дозволу пограти в якісь ігри, і мені запропонували запустити гонки. Ну, гонки та й гонки. Запускай!

Сьогодні хочу знову звернутися до теми симкадних ралійних ігор серії Colin McRae Rally, а саме до четвертої та п'ятої частин. Як я вже згадував в одному з попередніх оглядів, до цієї серії я повернувся з двох причин.
Перша причина полягає в тому, що симкадні ралійні ігри сьогодні фактично стали вимираючим жанром. Не саме ралі як дисципліна, а симкадний підхід до нього. Майже все, що зараз виходить у цьому жанрі, вимагає від гравця купи додаткового обладнання. До того ж самі перегони дедалі більше переходять у категорію суворих симуляторів, а мені такий формат не надто цікавий.

Якщо ви читали мої попередні огляди на MotorStorm, то з серією вже трохи знайомі. Якщо ж ні — ось вам два посилання. Тиць і тиць.
Тож, вже без зайвих передмов, одразу перейдемо до суті: що змінилося порівняно з першою частиною і чи пішли ці зміни на користь?

Після проходження першої частини MotorStorm, я вирішив трохи глибше зануритися у франшизу.
Втім, одразу братися за сиквел не хотілося — щоб не перевтомитися від надто схожого візуалу та геймплею, адже попри те, що MotorStorm: Pacific Rift виглядає привабливіше, а його краєвиди вже не обмежуються суцільною бурою палітрою, по суті це все та сама гра з тієї самої платформи.
Тож, аби зробити перехід між частинами більш різноманітним, я вирішив вставити між ними своєрідний експеримент — портативну версію серії, MotorStorm: Arctic Edge.

Щось давненько я не торкався теми емуляції. Час це виправити, адже сьогодні на розгляді — ексклюзив для PlayStation 3 під назвою MotorStorm.
І щоб запустити цю гру на ПК, знадобиться емулятор RPCS3 — на сьогодні найпотужніше рішення для емуляції PlayStation третього покоління. Звісно, цей «звір» трохи вибагливіший до налаштувань та заліза, ніж емулятор другої «плойки», але, як то кажуть, хочеш жити — вмій крутитися.

Розробники презентували новий ігровий трейлер та нарешті повідомили дату релізу гри.

Нарешті настав час цієї гри!
Вона чекала довгих шість років, поки я вперше її запущу і увірвуся на простори Пекла лише з однією метою: рвати й кромсати, доки демони не зникнуть.
Перше, про що хочеться сказати, це те, що перед проходженням я чув чимало негативу від певних людей, які дорікали грі за зміну геймплею та інтерфейсу порівняно з попередньою частиною, DOOM 2016.

Медальйон тремтить... це може означати тільки одне! Ми оголошуємо, що працюємо над новим доповнення до гри «Відьмак 3: Дикий гін»!
Приготуйтеся знову вийти на шлях разом з Ґеральтом з Ривії в доповненні «Відьмак 3: Дикий гін — Давня пісня», реліз якого планується у 2027 році.

Компанія NVIDIA підтвердила завершення розвитку класичної панелі керування NVIDIA Control Panel, яка протягом понад двох десятиліть залишалася основним інструментом для налаштування графіки на відеокартах GeForce.
Це рішення є частиною масштабної стратегії переходу до нового універсального застосунку — NVIDIA App, який поступово об’єднує функції старих програм: NVIDIA Control Panel, GeForce Experience та інших утиліт.

До 28.05.2026 в EGS діє безкоштовна роздача гри Tomb Raider I-III.
Як на мене, то це дуже приємна можливість поринути в оригінальні пригоди Лари Крофт в оновленому вигляді та з нормальним керуванням!

Привіт всім! Як ваши справи?
Чи готові ви продовжити подорож всесвітом ігор DOOM?
Сьогодні нашою головною стравою буде гра під назвою DOOM 64.

Привіт усім! Сьогодні у мене невеличкий ювілей на Gameverse, адже прямо зараз ви читаєте мій 100-й пост на сайті. Самому не віриться, що їх вже стільки опубліковано...
Perilous Warp — доволі неоднозначний проєкт, що постраждав від завищених амбіцій невеликої команди розробників.

Схоже, що вже цим літом у нас з'явиться можливість рвати й кромсати орди свіженьких Alien'ов!

Час настав! Cursed Sands уже тут!
Довгоочікуваний консольний ексклюзивний епізод нарешті вийшов на ПК!
Давайте коротко розглянемо основні моменти цього релізу.

Вдосталь награвшись в оригінальні Doom'и, мені закортіло знайти щось подібне за духом, але дійсно нове, щоб якось розбавити час між проходженням перших частин Doom'у та його PC-портом з Nintendo 64.
І ось, гортаючи різні сторінки у Steam, я натрапив на гру під назвою ProDeus. Скріншоти та відео виглядали дуже багатообіцяюче, тож рішення придбати цей проєкт прийшло саме собою.

Ви читаєте продовження огляду двох нових епізодів, котрі з'явилися в останньому перевиданні ігор DOOM + DOOM II
В попередній раз я розповідав про доповнення з назвою SIGIL, котре розробив Джон Ромеро.
Цього ж разу поглянемо на Legacy of Rust, котрим займалися id Software,
Nightdive та MachineGames.
Перше, що одразу хочеться зазначити - це повна протилежність попередньому епізоду від Ромеро!

Маєте змогу забрати гру в Epic Games Store, якщо ще не зробили цього у новорічні свята!
Hogwarts Legacy — це рольова екшн-гра з відкритим світом, дія якої розгортається у всесвіті, вперше представленому в книгах про Гаррі Поттера. Вирушайте в подорож знайомими й новими локаціями, відкривайте чарівних істот, налаштовуйте свого персонажа, варіть зілля, опановуйте бойову магію, розвивайте таланти та станьте саме тим чарівником, яким хочете бути.

SIGIL — це один із двох нових епізодів для останнього ремастеру DOOM, створений під безпосереднім наглядом Джона Ромеро.
І мушу сказати, що для мене проходження цього доповнення виявилося напрочуд дивним і незрозумілим.
Якщо Кармак свого часу сварив Ромеро за такий підхід під час створення DOOM II, то я повністю стаю на бік Кармака!

Rage — це остання гра, розробка якої відбувалася під безпосереднім наглядом Кармака і яка згодом постраждала з тих самих, умовно «кармаківських», причин. Щоб краще зрозуміти ситуацію, варто трохи заглибитися й повернутися в минуле, аби проаналізувати шлях і підхід компанії id у той період, коли Кармак фактично стояв біля керма.
Сам Кармак неодноразово визнавав і не приховував: у id саме технологія вела за собою гру, а не навпаки. Їхня робота нагадувала безперервний пошук межі можливого, з чого вже потім складалася власне гра.

DOOM — скільки ж у цьому слові пафосу, драйву, важкого металу, брязкоту зброї, криків ворогів і ще безлічі всього, що миттєво вмикає режим бойової лихоманки. DOOM — це не просто гра.
Це культ, який і донині об’єднує величезну спільноту людей: і тих, хто знайомий із серією ще з 1993 року, і новачків, які зайшли у всесвіт уже через перезапуск 2016-го.
Це також ціла екосистема ентузіастів, які вперто намагаються запустити гру на пристроях, що для цього явно не призначені. Осцилографи, холодильники, бортові комп’ютери Tesla — Doom ніби існує за принципом “якщо є електрика, значить, можна запустити Doom”.
DOOM — гра, яка пережила три десятиліття і низку поколінь технологій, народилася як проєкт мрії, де прибуток був радше наслідком, ніж метою.

Як ви знаєте з мого попереднього огляду, зараз я перепрохожу Doom 3 у виданні BFG Edition, щоб освіжити в пам’яті гру та добити її на 100% по досягненнях.
І от, поки я проходив нове доповнення The Lost Mission, мені закортіло подивитися, як змінився модінг оновленої версії та чи з’явилося там щось справді цікаве.
Мене, зокрема, цікавили саме графічні моди та ті, що покращують рушій гри. Усе, що могло б змінити сам геймплей, мене не цікавило.
І от, поки я придивлявся до того, що там такого наколупали модороби, натрапив одразу на два доволі круті проєкти.