Call of Duty: World at War - Final Fronts [Ретроогляд PS2 версії]

Нещодавно дізнався, що версія для PlayStation 2 відрізняється від ПК‑версії не лише графікою, що логічно, а ще й унікальними рівнями. Потім знайшов інформацію, яка говорить, що гравці цю PS2‑версію вважають найгіршою в усій серії! Це дійсно мене зацікавило й спонукало пройти Call of Duty: World at War — Final Fronts (саме так гра зветься на PlayStation 2).

Проходив гру на емуляторі PCSX2 останньої версії, що дозволило їй працювати без єдиного глюку та налаштувати керування мишкою. Не можу сказати, що після такого підлаштування гра стала відчуватися за керуванням як ПК‑версія, але все одно стало набагато зручніше, а враховуючи, що на консолях використовується допомога при прицілюванні, то проблем узагалі не було.

Зважаючи на те, що гра вийшла 2008 року (на пізньому затуханні ери PS2, адже ще 2006 року вийшла PS3), розробникам довелося зробити все можливе, щоби гра виглядала «живою» на своїй платформі! І якщо дивитися на статичні скріншоти, може здатися, що картинка зовсім не вражає, але в самій грі все відбувається трохи інакше.

Так — розробникам довелося знизити якість текстур, десь може просідати фреймрейт, АЛЕ натомість на небі з’явилися динамічні хмари, на водній гладі океану можна побачити відображення місяця, від вогню видно пристойний дим (як і від димових гранат), несподівано трапляються місця з мокрою поверхнею, де відображається оточення, а на деяких рівнях на світанку помітний легкий ефект глибини різкості на обрії.

Все це вкупі дає дуже приємну та гідну картинку загалом!

Щодо відмінностей у рівнях — то вони справді є.

Final Fronts має власну сюжетну кампанію з 13 рівнів, які розповідають про події Тихоокеанського театру Другої світової, Арденнські бої в Європі та про британські війська, що форсували Рейн.

Якщо початкові та фінальні битви в Японії трохи схожі на ПК‑версію, то середина гри повністю інша. І зовсім немає сюжету за Радянський Союз, тому ніякого Віктора Резнікова тут узагалі нема (ось така несподіванка)!

Щодо ярлика «найгіршої частини» — я взагалі не зрозумів! Гра дає все, що можна очікувати від франшизи: штурми ворожих територій і захист своїх позицій, для розрядки є завдання зі стрільбою з танка, місії зі снайперською гвинтівкою чи з базукою наперевіс. Є денні й нічні рівні, літні тропічні та зимові міста. Узагалі — все, що має бути в такому шутері тут Є!

Грається це дуже жваво і ви не встигнете занудьгувати, бо проходиться гра приблизно за 4 години.

Можу припустити, що спочатку на гру вилили купу негативу через відсутність мультиплеєру й ціну близько $50 (так каже GPT, але наскільки це правда, я не можу стверджувати). І якщо щодо мультиплеєру мені все одно незрозумілі теоретичні питання — хто в 2008‑му грав би в мультиплеєр на PS2? — то стосовно ціни можна зрозуміти: гра коштує як повноцінний реліз, але не надає повного обсягу послуг за ці кошти. Може, через це й повелось сварити гру, а потім уже інші підхопили.

Але зараз до цих моментів питань узагалі не може бути, і тому я особисто точно не скажу, що гра погана! Натомість стовідсотково можу порадити до проходження, звісно, якщо вас не лякає емуляція ігор!