Colin McRae Rally 2.0 - Непохитна легенда серії

Як я вже згадував у попередньому огляді, після проходження Colin McRae Rally 3 я вирішив спробувати пройти й другу частину серії. І ось цей час настав.

Перед початком проходження я намагався довести до ладу ПК-версію гри, адже вона виглядає помітно краще. Проте витрачені зусилля виявилися марними. Гра все одно поводилася не так, як очікувалося: FPS постійно стрибав, супроводжуючись дуже неприємними статерами. Навіть коли лічильник кадрів показував стабільні значення, все одно виникало відчуття, що щось працює неправильно.

Як то кажуть, ця версія гри не пройшла перевірку часом.

Ситуація, звісно, прикра, але не варто забувати й про оригінальну версію для PlayStation. Так, вона не така красива та яскрава, як ПК-порт, але я тут насамперед заради геймплею і старим графоном мене точно не налякати.

До речі, для тих, кому цікаво, я зробив порівняння ПК та PS1-версій.
Виглядає це приблизно ось так:

UPD: У наступному огляді таке порівняння буде вже покращене та виглядатиме адекватно - я навчився як це робити правильно і тому вже не буде заблюрених полів зверху та знизу. Потроху підвищую скілл заради вас =)

Із самою грою я вже був трохи знайомий, але жодного разу не проходив її до кінця. Тепер, після завершення третьої частини, я орієнтувався на її складність, тому без зайвих вагань обрав рівень Intermediate, тобто середній.

Ох, як же я потім про це пожалкував.

На диво, на платформі PS1 гра виглядає дуже жваво. Бруд ефектно летить з-під коліс, скло тріскається та вилітає від потужних ударів, а фари та корпус деформуються під час аварій. До того ж під час їзди по багнюці кузов поступово вкривається шаром бруду.

Прискіпатися до візуалу тут практично неможливо (в рамках платформи звісно). Те саме стосується і швидкодії. Що б не відбувалося на екрані, FPS завжди залишається стабільним. У цьому плані до Codemasters, як і минулого разу, причепитися просто ні до чого.

Але що ж ховається за обкладинкою?

Головним режимом, як не дивно, є світовий чемпіонат. Їздити доведеться дорогами восьми країн: Греції, Фінляндії, Австралії, Кенії, Франції, Швеції, Італії та Великобританії.
У кожній з них потрібно пройти по вісім спецділянок, а завершенням стає фінальна дуель на замкнутому треку.

Кожна країна має власний характер, візуальний стиль, атмосферу та рівень складності. І тут варто повернутися до вибору важкості на початку моєї гри.

Середній рівень (Intermediate) спочатку вводить в оману і здається, що нічого надто складного попереду не буде. Але ситуація кардинально змінюється, коли ти проходиш 50% кар’єри.

О Боги, якби ж я знав, що мене чекає..., то без жодних вагань обрав би Easy. Починаючи з Італії, гра починає вимагати настільки високої майстерності, що я навіть не уявляю, наскільки вправним треба бути, щоб стабільно приходити першим. І з кожною наступною країною стає лише важче.

Ось тут я справді зрадів, що обрав консольну версію, адже можливість користуватися збереженнями (на емуляторі) я використовував буквально на всі сто відсотків.

Ось, подивіться самі, якщо думаєте, що я вигадую.

Я не стверджую, що пройшов цю ділянку ідеально, але точно не вважаю цей заїзд настільки поганим, щоб втратити цілих 6 секунд часу. Як ви вважаєте?

Тому можу одразу дати пораду: або обирайте легку складність, або викладайтеся на всі сто відсотків у перших чотирьох країнах, щоб здобути перші місця та набрати максимальну кількість очок. Лише так можна перекрити поразки на пізніх етапах гри. І під поразками я маю на увазі третє чи четверте місце. Якщо впасти нижче по таблиці, то вас вже нічого не врятує!

А ще тут через кожні чотири спецділянки можна відремонтувати автівку. Цей ремонт складається з кількох пунктів: двигун, шасі, коробка передач, система керування, система вихлопу тощо. Загалом на ремонт відводиться 60 хвилин, а кожен із вибраних параметрів має визначений час на полагодження.

Виходить така собі менеджментова складова, де вам потрібно розподілити ці 60 хвилин найкращим чином. Якщо машина дуже пошкоджена, часу на все може не вистачити, і тоді доведеться балансувати між характеристиками та вибирати найнеобхідніші на даний момент.

Окремо мене дуже здивувала система відеоповторів.
Мені надзвичайно сподобався так званий віртуальний оператор - я зовсім не очікував побачити настільки драйвові кадри на цій платформі. Судіть самі.

Загалом треба сказати, що це дуже і дуже крутий представник жанру ралі для такої обмеженої платформи, як PS1.
Гра виглядає цілісною: вона водночас і красива, і насичена контентом - має все, що повинна мати.

Єдине, що трохи відлякує — це завищений поріг входження через високу складність.

Втім, гра мені справді сподобалася, і я отримав від неї багато задоволення та емоцій. Мабуть, варто таки спробувати й першу частину, щоб подивитися, з чого все починалося.

О, майже забув, що існує своєрідний ремейк цієї гри для мобільних платформ, який зрештою перенесли й у Steam на ПК.
Цей ремейк точно варто буде порівняти з оригіналом і подивитися що там змінилося. Тим паче, що він в мене придбаний ще з релізу, але до кінця гру я так і не пройшов.
Далі буде...

P.S. Вибачаюся за велику кількість відео в огляді - просто доки я вивчав як правильно робити ті порівняння, то трохи захопився "виробництвом кіноматеріалу"😅😅😅