Medal of Honor - заснування серії ігор та можливість осучаснити проходження

Тільки нещодавно я згадував про Medal of Honor: Underground (другу частину серії), бо до неї додали зручне керування мишею.
Поверхово описав, як починалася серія, та засмутився через те, що такої підтримки сучасного керування немає в самій першій частині — Medal of Honor 1999 року.

І знаєте що? Мене почули!
На GitHub нещодавно з'явився форк від оригінальної гілки Mouse Injector, створений завзятою людиною, яка почала впроваджувати інжектор у старі ігри.
Довго вмовляти не довелося — і от ми вже маємо першу частину з доволі добрим і звичним керуванням, а особисто мною гра була повністю протестована на помилки щодо нового керування. Є невеличкі шороховастосі відносно стаціонарних кулеметів, але це проходженню не заважає, бо це опціональна частина геймплею та і всі потрібні данні з цього приводу розробник від мене отримав.
До того ж дуже круто, що до гри також можна додати HD-текстури!

Про сам інжектор повторюватися не стану, бо про його налаштування можна подивитися в цьому пості.
Скажу лише про один нюанс: якщо ви захочете пройти Medal of Honor (1999), то, на відміну від MoH: Underground, оригінальна гра не має в опціях пункту про включення прицілу (перехрестя), а тому вам доведеться стріляти «наосліп», або...

...або ви можете завантажити в Steam дуже зручну штукенцію під назвою Simple Sight. Це безкоштовна програма-оверлей, яка додає перехрестя до потрібних вам ігор.
Simple Sight має дуже зручний функціонал у налаштуванні — можна вибрати вигляд, розмір і колір прицілу та зміщувати його по екрану так, як вам потрібно.
Це важливо, бо при застосуванні widescreen-фіксу до Medal of Honor (1999), приціл трохи зміщується від центру.
Далі розповідати про цю програму немає сенсу — у налаштуваннях усе просто й інтуїтивно.

Після налаштування гри ви повинні отримати ось такий результат:

Отже, я вже повідомив про головну новину, а в попередньому огляді на Medal of Honor: Underground було розказано, що собою являє гра.
Оскільки обидві гри створювалися на одній технологічній базі, відмінностей між першою та другою частинами небагато, і майже все, що сказано про Underground, стосується й першої Medal of Honor.
Тож краще давайте я більш докладніше розкажу про те, як саме з'явилася ця серія ігор — гадаю, це доволі цікава історія!

Історія створення Medal of Honor

Як я вже загадував раніше, ідея Medal of Honor  зародилася у самого Стівена Спілберга під час роботи над фільмом «Врятувати рядового Раяна».
Наприкінці 1997 року він зібрав команду власної студії DreamWorks Interactive (заснованої ним у 1995 році спільно з Microsoft) і запропонував створити для PlayStation шутер про події Другої світової війни.

Спілберг був захоплений військовою історією, а захоплення його сина Макса грою GoldenEye 007  переконало режисера, що через відеоігри можна привернути увагу молодої аудиторії до серйозної теми війни.
Назва проєкту («Medal of Honor» — «Почесна медаль» — найвища військова відзнака США) підкреслювала повагу творців до історії й подвигів солдатів.

Розробка і команда

Хоча ідея походила від Спілберга, розробкою керував колектив DreamWorks Interactive. Спочатку в студії були сумніви: ринок PlayStation тоді не був орієнтований на історичні теми, а шутери про Другу світову війну вважали «вчорашнім днем».

Проте сам Спілберг наполіг на своєму баченні й переконав команду продовжити проєкт.
В результаті програмісти буквально за тиждень створили демонстраційний прототип на базі рушія PlayStation-версії Jurassic Park: The Lost World — за сім днів був готовий рівень із «відчуттям стрільби по нацистах», що переконало команду в працездатності ідеї. Цю «швидку, головокружну тижневу роботу» учасники згадують із посмішкою: демоверсія довела, що тема може бути емоційно привабливою.

Спілберг, як творчий продюсер, разом із геймдизайнером Кристофером Кроссом  та продюсером Пітером Хіршманом мали мету зробити не просто аркадний шутер, а продукт із серйозним підходом до історії. Підхід часто називали «ігровим відголоском Saving Private Ryan», хоча сюжет гри безпосередньо не повторював фільм.

Історична достовірність і ветерани

Для створення автентичної атмосфери Спілберг залучив військових консультантів. Режисер доручив Хіршману зв’язатися з капітаном Дейлом Дайем (Dale Dye) — ветераном морської піхоти та консультантом фільму «Врятувати рядового Раяна».

Спочатку Дай ставився до проєкту скептично й навіть гостро критикував розробників, звинувачуючи їх у неповазі до військових реалій.
Проте після перегляду матеріалів він переконався, що творці ставляться до теми з повагою.
Дай провів для команди «військові інструктажі», вказуючи на неточності у спорядженні й тактиці, і врешті погодився озвучити вступну нарративну частину гри своїм упізнаваним голосом.

Результатом консультацій став помітний акцент на реалізмі: бої супроводжуються типовим антуражем і навіть «невеличкими уроками історії». У місіях гравець бачить документальні кадри, чує факти про діяльність OSS, Гестапо чи ракети Фау-2, що надає грі освітнього відтінку.
Як відзначали творці, така опрацьована автентичність зробила Medal of Honor одним із най «навчальніших» шутерів свого часу: у грі багато довідок і реалістичної обстановки, а кожен елемент — від уніформи до декорацій — створювався «з любов’ю і повагою» до історії.

Конфлікт із ветеранами

Перед виходом проєкту виник несподіваний та дуже неприємний конфлікт: Пол Бюча (Paul Bucha) — ветеран та президент Конгресного товариства володарів відзнаки Medal of Honor  — дізнався про гру й публічно критикував її.
Він вважав, що давати аркадній грі ім’я найвищої військової відзнаки — «образа на державному рівні» й «безчестя».

Спілберг навіть був готовий відмовитися від ідеї назви, але Хіршман організував особисту зустріч із Бючею. Під час розмови сценарист детально пояснив концепцію: що гра робиться з максимальною історичною точністю, щоб виховувати патріотизм і інтерес до минулого у підлітків.

Він показав ветерану реальні кадри геймплею, які демонстрували повагу до деталей (форма, зброя, дух часу). Незабаром Бюча припинив критику: він визнав проєкт виправданим і навіть похвалив розробників за патріотичний настрій. Саме переконливі аргументи дозволили команді зберегти назву «Medal of Honor» і отримати моральну підтримку від ветеранів.

Технічні обмеження PlayStation

Під час створення гри розробники зіткнулися з жорсткими обмеженнями ранньої PlayStation. Рущій писався в епоху, коли ще не існувало контролера DualShock, а у консолі було всього 2 мегабайти оперативної пам’яті. Через це довелося йти на технологічні компроміси: усі рівні Medal of Honor робилися нічними, оскільки консоль не могла в реалістичному вигляді відтворити денну сцену.

Моделі ворогів містили всього по 200–250 полігонів — за сучасними мірками дуже мало, але тоді це було адекватним рішенням. Водночас розробники максимально опрацювали анімацію та ШІ: доводилося економити пам’ять на всьому, лишаючи лічені байти для логіки. Такі прийоми (нічний сетинг, економія на геометрії) дозволили впоратися з технічними обмеженнями PS1 і зберегти динамічний геймплей.

Видавництво і просування

Видавцем гри стала компанія Electronic Arts. Після того, як DreamWorks Interactive передала EA демо-версію в 1998 році, співробітники видавництва високо оцінили прототип: «диск передавали один одному в офісі протягом уїк-ендів», і EA негайно включила проєкт у свою програму підтримки.

У EA були широкі можливості маркетингу, і видавець організував масштабну промо-кампанію: гра рекламувалась на телебаченні, у глянцевих журналах і на ігрових виставках кінця 1999 року.

Уже в день північноамериканського релізу (10 листопада 1999) продажі гри виявилися феноменальними.
Усі сумніви скептиків розвіялися — критики й геймери хвалили Medal of Honor за продуманий дизайн і атмосферу. За словами розробників, EA «добре попрацювала над просуванням проєкту», що призвело до рекордних продажів і зробило дебютну гру DreamWorks Interactive їхнім найуспішнішим проєктом на той момент.

Вихід, спадщина та вплив

Після виходу в листопаді 1999 року Medal of Honor швидко стала комерційним хітом. DreamWorks Interactive фіксувала рекордні продажі — згодом серія розійшлася мільйонами копій.
За різними даними, сама гра та її сиквели у сумі розійшлися загалом приблизно на десятки мільйонів екземплярів. Фінансово це було значним успіхом: з часом DreamWorks Interactive була придбана EA (перетворена на EA Los Angeles).

Учасники проєкту згадували, що EA одержала надзвичайно вигідну угоду — технології й ім’я Спілберга принесли видавцю великий прибуток. Сам режисер називав продаж студії одночасно «найрозумнішим і найгіршим» рішенням у своїй кар’єрі. Проте він особисто винагородив команду за роботу, а Хіршман отримав рекомендацію, яка допомогла йому в подальшій кар’єрі.

Головною спадщиною Medal of Honor  вважають не стільки фінансовий успіх, скільки вплив на жанр. Багато хто зазначає, що саме ця гра «популяризувала» шутери про Другу світову війну. Вона стала «мостом» між кіно й іграми, показавши, що відеоігри можуть нести змістовний, драматичний меседж, зрозумілий широкій аудиторії.

Слідом за нею інші студії намагалися повторити успіх: серії Call of Duty і Battlefield прямо називали Medal of Honor одним із джерел натхнення — вони перейняли ідеї масштабних баталій і прагнення до історичної правдоподібності. У ретроспективах підкреслюють, що без Спілберга  й його «військової гри» можливо не було б цілого покоління сучасних військових FPS.

Medal of Honor (1999) заклала основи жанру історичного шутера і назавжди залишилася в історії індустрії як унікальний проєкт із «душею» Голлівуду.

P.S. До речі, я також знайшов підтримку миші й двом частинам з PSP (MoH: Heroes 1/2). Це на настільки звичне керування як на повноцінних консолях (через відсутність другого стіку на портативці), але все одно дуже крута можливість пограти в ці класні, але вже забуті ігри!

Виходить, що тепер можна пройти абсолютно всі консольні частини серії Medal of Honor з адекватним керування мишею. Для цього доведеться використовувати різні версії утиліти Mouse Injector, але сам факт цієї можливості не може не радувати бо кількість цих ігор дорівнює аж 8ми:

• Medal of Honor (1999) [PS1]
• Medal of Honor: Underground (2000) [PS1]
• Medal of Honor: Frontline (2002) [PS2]
• Medal of Honor: Rising Sun (2003) [PS2]
• Medal of Honor: European Assault (2005) [PS2]
• Medal of Honor: Heroes (2006) [PSP]
• Medal of Honor: Vanguard (2007) [PS2]
• Medal of Honor: Heroes (2007) [PSP]

До того ж, більшість з цих ігор мають досягнення на RetroAchievements, що може дозволити вам подивитись на проходження по-новому!