MotorStorm: пісок, метал і зламані кістки [Огляд PS3 ексклюзиву]

Щось давненько я не торкався теми емуляції. Час це виправити, адже сьогодні на розгляді — ексклюзив для PlayStation 3 під назвою MotorStorm.

І щоб запустити цю гру на ПК, знадобиться емулятор RPCS3 — на сьогодні найпотужніше рішення для емуляції PlayStation третього покоління. Звісно, цей «звір» трохи вибагливіший до налаштувань та заліза, ніж емулятор другої «плойки», але, як то кажуть, хочеш жити — вмій крутитися.

Покопавшись в окремому розділі налаштувань емулятора, MotorStorm вдалося приборкати, хоча й не без певних компромісів. Довелося зупинитися на роздільній здатності 900p. І на це є дві причини: по-перше, гра досить вимоглива до заліза ПК, а по-друге, як зазначає RPCS3 Wiki, при підвищенні роздільної здатності можуть виникати помилки рендерингу в окремих локаціях, що в мене й відбувалося.

З іншого боку, 900p це вже більше, ніж нативна роздільна здатність на рідному залізі, а вбудований в емулятор FSR робить підсумкову картинку ще приємнішою. Тож мені гріх скаржитися.
Хоча на YouTube я бачив і проходження в 4K без жодних лагів, але залізо там було, м’яко кажучи, потужніше за моє...

У будь-якому разі, гру вдалося запустити — і це було варте зусиль.
Варто хоча б тому, що MotorStorm — це настільки адреналінова й шалена гонка, що навіть складно знайти їй гідне порівняння. Єдине, що спадає на думку, — це FlatOut або Burnout, але навіть вони, як на мене, не дотягують до цього ексклюзиву від Sony.

У цій грі зійшлося все, що потрібно для ідеальної аркадної гонки: приємна, але не надто проста керованість, система руйнувань, щільний трафік суперників, різноманіття транспорту, візуал і загальна атмосфера брудного, гучного фестивалю швидкості.

Окремо варто відзначити саундтрек. Це добірка потужних рок- і метал-хітів, доповнена електронікою та індастріалом початку 2000-х. Музика ідеально підкреслює ритм заїздів і додає драйву кожній гонці.

І все було б у цьому плані зовсім ідеально, якби не якість музики. Коли граєш зі звуком через прості настільні колонки, музика сприймається майже нормально, але щойно надягаєш навушники, усе одразу стає очевидним.

Можливо, музику довелося стиснути, щоб усе вмістилося на диск, а може, справа в тому, що гра працює через емулятор...
Не знаю, але факт залишається фактом. Добре, що у меню гри можна приглушити музику і слухати її ж (як незалежний плейлист), або ж щось інше через окремий плеєр на фоні.

MotorStorm виявився тією самою грою, що без зайвих церемоній повертає у часи юнацтва: коли поразка на останньому колі дико бісить, але ти все одно перезапускаєш заїзд, бо маєш бути першим — і крапка.

Це гра, яка змушує буквально «вгризатися» в геймплей: ти ловиш себе на тому, що висовуєш язика від концентрації, настільки щільний тут темп і напруга.

Сам геймплей на диво простий, але в цьому й криється його елегантність. У вас і ваших суперників є нітро, яке можна використовувати будь-коли, але з одним нюансом: потрібно стежити за перегрівом двигуна.

Варто переборщити, і ваш сталевий кінь вирушить до автомобільного раю, а ви втратите ті безцінні секунди, що в цій грі вирішують усе.

Треба віддати належне й побудові трас.
Хоча формально це звичні кільцеві маршрути, у них є чимало розгалужень, і зроблені вони напрочуд грамотно.

Як я вже згадував, у грі представлено кілька типів транспорту:

• мотоцикли, 
• квадроцикли, 
• баггі, 
• легкові авто, 
• джипи, 
• вантажівки.

І тут криється ключова особливість: кожне розгалуження на трасі краще підходить для одних типів техніки й гірше — для інших.

Можна, звісно, триматися основного маршруту й сподіватися на чистий проїзд без зіткнень, але значно ефективніше — обирати шлях, що відповідає твоєму транспорту. Логічно, наприклад, обрати вузьку об’їзну стежку, якщо ти на мотоциклі, або ж, керуючи вантажівкою, триматися широких ділянок, де можна буквально зносити суперників на меншій техніці.

Всі події відбуваються блискавично швидко, тож реагувати на зміни доводиться без жодної затримки. Ще мить тому ти лідируєш — і ось уже опиняєшся десь у хвості, на 15-й позиції й ковтаєш пил.

Цей стрімкий геймплей постійно підштовхує до ризику, але й карає за нього безжально!

Єдиний істотний мінус першої частини MotorStorm — це обмаль цих самих маршрутів. На жаль, гра налічує лише 12 окремих трас. Дуже хотілося б більшого різноманіття в цьому плані. Хоча, на захист гри, варто сказати, що кожна траса відчувається по-різному залежно від того, на якому транспорті ти їдеш.

До того ж на сприйняття впливає й зміна візуального оформлення: один і той самий маршрут може виглядати по-іншому — одного разу він зустрічає тебе сонцем, іншого ховається в тумані, а третя ваша зустріч може відбутися й вночі.

Мабуть розробники і самі розуміли, що гра налічує не так багато локацій і тому урізноманітнили їх таким ось чином.
Але після проходження трохи більше ніж половини гри це все одно дуже впадає в око.

Також хотілося б бачити трохи більше різноманіття і в кольоровій палітрі маршрутів. Зрозуміло, що події відбуваються в пустелі, а пустеля має коричнево-бордові відтінки, але все ж таки!

До недоліків можна, мабуть, також зарахувати надмірну тривалість етапів.
Коли гонка триває 7 хвилин, а ситуація, що ще мить тому була на твою користь, може перевернутися будь-якої секунди, то це вже трохи занадто для моїх не надто молодих нервів.
Напруга в таких іграх — це добре, але, як то кажуть, "Що занадто, то нездраво".

Тим паче, що це гра старої школи, і жодних відмоток часу, як у Forza чи GRID, тут немає.
А тому будь-яка помилка на останніх секундах перегонів або підступне підрізання від суперника легко можуть обернутися ще сімома хвилинами геймплею у вигляді чергового перезапуску.

Ну і завершує блок мінусів незрозуміла прогресія складності під час проходження кар’єри.
Після перетину середини «сюжету» складність починає жити власним життям: деякі заїзди проходяться доволі легко і підкорюються навіть з першої спроби, але інші, що знаходяться в тому самому етапі, перетворюють гонку на справжнє Пекло, якщо говорити про боротьбу саме за 1-е місце.

У таких перегонах перемога та випередження суперника вимірюються сотими долями секунди.

Попри перелічені недоліки, гра все ж стала справжнім хітом на консолі!

Якщо уважно придивитися, то успіх MotorStorm легко розкласти на три ключові складові:

• Перша — видовищність. На свій час гра вражала графікою, деталізацією бруду та фізикою. 
• Друга — ігрова формула. Різні класи техніки — це не просто косметика, а повноцінна зміна стилю гри й тактики. 
• Третя — демонстрація потенціалу консолі. Гра чітко показувала, на що здатна PlayStation 3.

Тож варто сказати окреме «дякую» Evolution Studios — британській команді, яка змогла намацати правильний напрям для серії. Саме це врешті призвело до появи цілої франшизи, що вийшла не лише на PlayStation 3, а й на інших консолях Sony.

Дуже раджу спробувати цю гру — особливо фанатам FlatOut та Burnout.

MotorStorm справді варта вашої уваги, зокрема якщо у вас свого часу не було PlayStation 3.

Повірте, навіть у 900p вона й досі приковує до екрана й не відпускає до самого фінішу. Це гра, яка дарує щенячу радість від перемоги й викликає триповерхову лайку після поразки.

Чи можна бажати більшого від гри такого жанру?!

P.S. А тут залишу відео однієї гонки, щоб ви могли на власні очі оцінити весь той хаос і адреналін, якими просякнутий геймплей MotorStorm.