Need for Speed: Underground [Ностальгічний огляд-історія]

Цей огляд з’явився завдяки моєму попередньому посту і через мою збочену цікавість =)

Хоча спочатку я планував перепройти саме Underground 2, мій наступний експеримент з Underground 1 вийшов з-під контролю — я вже пройшов майже половину гри!
Через це ностальгія заграла новими барвами, і я вирішив трохи виплеснути її сюди і на вас.

Це буде й огляд, і розповідь про знайомство з грою, бо та подія назавжди засіла в моїй пам’яті та серці!

Було це в 2003-му році. У мене тоді ще не було свого ПК, тож грати доводилось здебільшого на Sega MegaDrive II та PlayStation One.

Але тут несподівано дзвонить мій дядько (ми тоді дуже товаришували на ґеймерському ґрунті) й каже, що в нього з’явився новенький ПК на четвертому "Пеньку" і «ПК-майстер» інсталював йому кілька ігор, з якими тепер треба терміново розбиратися.

Серед них була одна особлива перлина — він назвав її «Нічні гоночки».

Тут я зрозумів, що якщо не кинусь до нього в гості прямо зараз, то просто провалюся під землю.
Тож я прилетів до нього і ми одразу запустили гру...

Боже, той початковий "Рон-дон-дон" одразу врізався у вуха, мозок, під шкіру і куди тільки можна, а це ж був лише початковий сплеш-скрін!  

Після перегляду інтро-ролику я потрапив до головного меню де мені запропонували обрати автомобиль і коли я побачив ті автівки, то не повірив своїм очам!

Машини були мов живі фотографії: фарба переливалася відблисками, на ідеально круглих колесах чітко проглядався протектор, фари мали неймовірну деталізацію, а логотипи можна було роздивитися в кожній рисі.

І все це — не в статиці, а в динаміці: машина їхала тунелем підземелля, освітленим денними ліхтарями, світло котрих дуже вигідно падало на авто.

Зараз це може звучати як шизо-маячня, але тоді, після PS One і Sega, це був просто КОСМОС!

Нарешті я потрапив у саму гонку — і знову «ВАУ»!
Нічне місто вражало: неонові вогні, яскрава реклама, мокрий асфальт з неймовірними відображеннями. А в саундтреку — Rob Zombie з треком Two-Lane Blacktop (саме після знайомства з грою я почав його слухати).

При чому хочу віддати шану й тому, хто працював над містом, бо це не просто звичайні (хоча і красиві) "коробки"! Тут приділили увагу й найдрібнішим деталям: із труб йде дим, якщо ви бачите недобудову, то видно діяльність праці над нею, що проявляється у вигляді спалахів зварки, тощо...

Про саундтрек варто писати окремий огляд: як треба було проникнутися темою гри й так влучно підібрати кожен трек?

Аплодую стоячи тому, хто відповідав за музику!

Це той випадок, коли абсолютно кожний трек на своєму місці і він тобі подобається незалежно від того чи ти слухаєш цей жанр чи ні!

Це просто квінтесенція драйву та атмосфери, котра потім осіла у мене на поличці у вигляді окремого диску.

Повернемося до геймплею...

Тут я вперше зіткнувся з керуванням стрілочками!!!

Як же ж правильно прилаштувати ті пальці і покласти на клавіши управління?!

Варіантів було декілька - хтось однією рукою нажимав на стрілку "вперед", а за "вліво/вправо" відповідала вже інша рука, а хтось одразу пілаштувався під керування однією рукою і вміло все виконував. Такі люди мали велику перевагу бо для заїздів у Drag у них вже була вільна друга рука, а ті хто тільки прилаштувались до управління з двох рук дивувалися - а як же тепер перемикати передачі?!

Сміх та й годі, але згадувати це зараз дуже і дуже весело!

Створити свій особистий кузов, зі своїми унікальними малюнками-декалями, прилаштувати неонову підсвітку, затонувати скло, перефарбувати окремо спойлер, гальмівні колодки, прилаштувати диски, котрі тобі подобаються...

Все це того варте і НІХТО такого не міг запропонувати! Дивно, але навіть зараз дуже небагато ігор може надати такі можливості.

Дисципліни теж відрізнялись - розробник зрозумів, що не все крутиться навколо стандартних заїздів по колу і надав можливість урізноманітнити гру.

На моїй пам'ті це перша гра, корта поєднувала Circle, Sprint, Drag та Drift під одним капотом, а тому нудьгувати тут не доводилося.

До того ж наше ЕГО постійно підкармлювали "нагородними" журналами, котрі можна було роздивитися у окремій вкладці меню.

Також, згадуючи цю чи другу частину, не можу трохи не розповісти про "культуру гри" тих часів. 
Обидві частини Underground сильно та надовго закріпилися в ігровій спільноті і тому ці ігри часто можна було побачити у якихось локальних ігрових клубах, котрі, як правило, знаходились у підвальних приміщеннях чи занедбаних дитячих садочках/школах (що навіть назві гри відповідає!)

Так от, багато й часто люди (діти і не лише вони) приходили "на ніч" пограти, бо за ніч треба було менше платити (якщо перевести гроші за годину).
Там геймери заводили окремі облікові записи у грі і робили свої ігрові справи в сподіванні, що вони прийдуть наступного разу і продовжуть свій ігровий прогрес...
Багато хто так думав і то була їх велика помилка, бо завжди знаходилась падлюка, котра продовжувала грати у чужому профілі чи взагалі все видаляла і створювала свою нову гру.
Хто ці люди і навіщо вони це робили?! Питання риторичне!

Тому був окремий вид гравців, котрі приходили до ігрового клубу зі своїми мишками, ковриками, та ФЛЕШКАМИ чи дисками куди вони і записували свій прогрес, а наступного разу з цього бекапу відновлювали свої сейви.

Ось така нелегка доля була у "гравця-неандертальця"!
Це зараз у вас там всілякі хмарні збереження та інші ніштяки, а от тоді...

Ще пам'ятаю, що декілька друзів запрошували до себе додому аби я пройшом їм якісь гонки, котрі ніяк їм не давалися. І кожного разу я їм пояснював, що якщо у назві написано Need for Speed, то це ще не означає, що неможна користуватися гальмами чи хоча б просто відпускати іноді клавішу "газу" =)

Вертаючись до самого Underground...

Революційна гра, з якого б боку на неї не дивись!

Need for Speed: Underground - це те, що поділило жанр гонок на "ДО" та "ПІСЛЯ".

Особисто моя думка така, що EA вже ніколи не змогла перестрибнути планку якості, котру сама ж і створила!

Потім були теж дуже круті Most Wanted та Carbon, але досягти саме таких вершин як Underground 1/2 вони, на мою думку, не змогли. А про "потім" і казати нема чого!

Далі ЕА все намагалась вловити ту "формулу"/"магію", але все дарма.
Різні розробники постійно намагались жонглювати вдалими механіками із попередніх ігор і дійсно було декілька хороших проєктів, але всеодно то вже було не те...

Єдиний, як на мене, недолік гри — це різноманіття трас. Не те щоб їх було забагато, та й більшість із них — це реверс-версії оригінальних маршрутів або поєднання декількох відрізків різних рівнів в один.  

Але й гра тут дещо про інше — не про кількість трас, а про майстерність відточування навичок.
З другої половини гри швидкості стають справді неймовірними, тож вчасно ухилитися від трафіку треба ще вміти!

А тому дуже вам рекомендую сісти та перепройти цю стареньку NFS!
Або може не перепройти, а хоча б надати грі один з ваших вечорів і приємно провести час.

Ну а хто не грав взагалі, то я навіть не знаю як вам це буде зараз, але спробувати точно варто!

Нижче надаю вам відео того як же ж гра все таки веде себе на емуляторі PCSX2.
Це результат того, як я налаштував гру, а налаштування (кому цікаво) написані в описі відео.

З цього відео і з'явилась ця оповідь!
P.S. Всі скріни теж з емульованою гри.

P.S.S. Youtube, як завжди, спотворив відео і по ньому важко дійсно оцінити різницю з ПК версією, але мені здалося, що консольна версія вигладає більш чіткіше та менш мультяшно аніж на ПК.

А от в чому вона дійсно програє -  це оновлення відображень на автівці.
Тим не менш, продовжувати проходження я буду саме через PCSX2, що ще раз підтверджує моє судження у попередньому пості.