Syphon Filter 2 — розвиток франшизи та наслідки пришвидшеної розробки
Через обстріли нашої енергосистеми довелося кілька днів посидіти без світла, тож огляд на другу частину Syphon Filter трохи затримався. Але якщо москалі думають, що це якось нас зламає — вони помиляються.
То ж — Syphon Filter 2
Після виходу оригінальної Syphon Filter, яка добре продавалася і згодом потрапила в програму Greatest Hits, 989 та Sony вирішили підняти ставки і додати більше масштабності до наступної частини.
Видавець надав Eidetic більше довіри й фінансової підтримки, щоб серія не залишалася в дуже вузьких рамках — і це відразу позначилося на тому, якою стала друга частина.
За спогадами ключових творців, робота над сиквелом почалася майже одразу. Richard Ham і John Garvin згадували, що їм дали всього тиждень на те, щоб накидати основні контури сюжету для Syphon Filter 2.
За цей час вони прописали головні події, розбили історію на місії й підготували сценарну рамку, щоб команда могла швидко братися за реалізацію. Інакше кажучи, сиквел народжувався не після довгої підготовки, а в умовах інтенсивного, імпульсивного планування — бо часу було обмаль. Видавець хотів випустити продовження як можна швидше, поки інтерес у аудиторії не згас.
Нововведення у SF2
Порівняно з першою частиною команда втілила кілька помітних покращень:
- дводискове видання з великим обсягом відеосцен;
- можливість проходити частину місій за Ліан, напарницю Логана;
- локальний двокористувацький режим (split-screen deathmatch);
- розширений набір зброї й гаджетів, нові механіки (покращене прицілювання, індикація траєкторії гранат тощо);
- масштабніші й більш кінематографічні ігрові сцени.
Ці зміни зробили гру масштабнішою й дали відчуття «більшого шоу», ніж у першій частині. Водночас швидка розробка сиквела мала й зворотний бік: багато ідей довелося відкинути, а команда концентрувалася на вже відточених рішеннях. Через це "шліфування" рівнів іноді страждало, а деякі механіки й логіка проходження залишалися неоднозначними.
Про нюанси і проблемні моменти
Іноді правильне рішення для просування сюжетом можна знайти одразу, але через те, що гра не завжди чітко фіксує успішність тієї чи іншої дії, у гравця може виникнути відчуття, що він робить щось невірно. На сучасних емуляторах це менша проблема завдяки швидким збереженням, але в часи релізу такі моменти могли реально зіпсувати враження.
Складність гри підросла. Частково це наслідок поліпшень в основних механіках. Бували ситуації, коли навіть з мишею мені було важко вибратися з певних пасток — уявляю, як це було на штатному контролері. Висока складність сама по собі не погана, але в поєднанні з непродуманими елементами геймдизайну вона вже дратує.
Поспіх під час розробки залишив свій відбиток і на фінальних рівнях. Останні локації здалися мені заплутаними, а контрольні точки розташовані занадто рідко. Укупі з неоднозначністю потрібних дій це створює зайве нервування.
Останній рівень, якщо говорити прямо, — з погляду дизайну справжній провал: десятки ворогів, що постійно спавняться й тиснуть на тебе, а ще треба прикривати напарницю. Навіть на емуляторі я попітнів — не хочу уявляти, які крики лунали біля телевізорів у 2000-му.
Інколи трапляються ситуації, коли скрипти запускаються раніше, ніж задумано, і це призводить до софт-локу. Проблема вирішується перезапуском контрольної точки, але все одно неприємно, бо потрібно зрозуміти, що ти «наламав дров» і треба перезапускати гру.
З приємного
- Додалося більше місій, орієнтованих на стелс-проходження;
- Можливість проходити окремі рівні за Ліан дійсно додає різноманіття;
- Кількість локацій та ігрових ситуацій помітно перевищує першу частину;
- Графічна складова стала дещо кращою, а геймплей відчувається плавнішим.
Висновок
Я не скажу, що друга частина вийшла поганою, якщо вам так здалося з написаного!
Незважаючи на описані недоліки, Syphon Filter 2 залишається цікавою й унікальною грою — однією з небагатьох у своєму жанрі на PS1.
Можливо, гра не дуже схожа на повноцінний сиквел - скоріше на великий контент-пак зі збільшеним масштабом, але масштаб цей помітний неозброєним оком!
Як би ж гру не розробляли з таким поспіхом...
Якщо говорити про відгуки саме критиків на релізі, то гра отримала переважно позитивні рецензії. Рецензенти відзначали варіативність місій, нові механіки та наявність мультиплеєра. Водночас підкреслювалося, що в окремих моментах гра виглядає як швидко зібраний набір місій, а сюжет може здатися заплутаним для тих, хто не знайомий з першою частиною. Також зазначали, що не всі нововведення працюють однаково вдало.
Приблизно те саме, що описав і я.
