Syphon Filter 3 - ретроогляд та історія останньої частини серії на PS One

Нарешті я закінчив третю частину славетної серії ігор Syphon Filter!
Треба зазначити, що проходити ігри, коли в тебе 10 діб поспіль немає світла - це те ще знущання та збочення, але вже є як є...
Я взагалі гадав, що за цей час здичавію, але, здається, що не все так погано =)
То ж...

Syphon Filter 3 стала завершальним проєктом початкової трилогії на оригінальній PlayStation.
Розробку SF3  почали одразу після виходу SF2 (2000) – це був перший проєкт компанії Eidetic  під новим ім’ям Sony Bend  після купівлі студії Sony.

Гра позиціювалася як «останній великий реліз» для PS1  і спочатку планувалася на вересень 2001.
Продюсери обіцяли більше зброї, більше спецоперацій, поліпшений мультиплеєр, повернення до «коренів» екшену.

Проте після перших анонсів трапився ряд суттєвих змін у процесі розробки і вихід гри був відкладений через події 11 вересня 2001 року.
Sony змінила промообкладинку (в американській версії на ній було зображено руйнування Капітолію) і перенесла реліз на початок листопада.

💡✨Зміни в команді і початкові плани

У процесі розробки відбулися великі кадрові зміни.
Співрозробник і креативний лідер Річард Хем, який вів усі попередні частини SF, покинув студію приблизно за півроку до завершення SF3.
Він встиг закінчити лише кілька місій, проте залишив команді чіткий план гри (сюжет, місії, арсенал).

Роль керівника дизайну гри перейшла до Джеффа Росса, який раніше був «помічником» Хема.
Після відходу Хема  команда Bend Studio  значно зменшилася – більшість інженерів перейшли на роботу над іншою частиною серії. Зокрема, з проекту SF3  пішли фахівці, що почали розробляти нову гру Syphon Filter  на PS2 – Syphon Filter: The Omega Strain.
За деякими даними, Omega Strain  спочатку задумувалася як суто онлайновий кооперативний проєкт, допоки Sony  не зажадала додати одиночний режим.

Таким чином Bend Studio  майже паралельно вела дві розробки: одна потужна команда – новий мережевий проєкт для PS2, а інша – дозавершувала Syphon Filter 3 на PS1.
Наприкінці розробки SF3  у 2001  році основними розробниками залишалися лише два дизайнера, продюсер, кілька художників та два програмісти.

🎮🛠️👨‍💻Технології та платформи

Розробка SF3  велася на вже застарілому «залізі» оригінальної PlayStation, тоді як першочергові плани передбачали використання нових можливостей PlayStation 2.

З одного боку, гра намагалася пожвавити серію нововведеннями: додано велику різноманітність зброї (наприклад, рентген-гільза, міни-вибухові патрони), пересувні вежі для снайперів, багато мультиплеєрних ігрових режимів.

З іншого боку, геймплей лишався прив’язаним до можливостей PS1: розробники суттєво розширили можливості рушія, проте графічно гра виглядала «знайомо» і навіть дещо застаріло.

За свідченням розробників, для SF3  довелося суттєво доопрацювати технологію потокового завантаження ресурсів (streaming), щоб у великих рівнях одночасно могли з’являтися численні персонажі і модельки завантажувалися асинхронно.

Вперше впровадженою стала система скриптових сцен: завдяки скриптовій мові SyphonScript  команда змогла створити кілька побічних викликів без написання нового коду.

Одночасно через апаратні обмеження зброю і місії доводилося оптимізувати (потрібно було навіть обхідне рішення для ліміту кількості видів зброї, що згодом легло в основу інструментів Omega Strain.

Як результат, SF3  залишилася грою на PS1  із відповідними простішими графікою й механіками, хоча зі спробами зробити її «свіжішою» за рахунок нових арт-рішень та розширених моделей зброї.

⭐📝💬Реліз і сприйняття гри

Syphon Filter 3  вийшла 6 листопада 2001 року на PlayStation.
Через зміни дати релізу гра з’явилася одночасно з великими конкурентами (Metal Gear Solid 2, GTA3), що затіняло її медійно.

SF3  стала однією з останніх AAA-ігор  для PS1: критики відзначали видовищні катсцени та звукове оформлення, але й зазначали і досі невеликий фреймрейт, застарілий геймплей і дисбаланс на користь шутерних моментів.

Загалом за агрегатором Metacritic  Syphon Filter 3 отримала «змішані або середні» відгуки (близько 73/100).
Огляд IGN оцінив гру в 7,5/10, а GameSpot – у 6,5/10.

Гравці хвалили насичений сюжет, персонажів і мультиплеєр з багатьма аренами, але дехто критикував плутані рівні та відчуття обмеженості в порівнянні з новим поколінням консолей.

✅📌Підсумки

Syphon Filter 3  стала успішним завершенням оригінальної трилогії, хоча й не витримала конкуренції з іграми нового покоління.
Зі зміною первинних планів та переходом розробки до PS1  команда зуміла випустити стабільний проєкт із відомими механіками, доповненими новими місіями і геймплейними «фішками». Проте через скорочені ресурси та поспішність розробки SF3  вийшла доволі традиційною для серії.

Критики і гравці поставилися до неї стримано: хвалили ідею епізодичного сюжету та розширену історію, але відзначали вади графіки та дизайну рівнів.
Після цієї гри студія остаточно перейшла на PS2, випустивши SF4: The Omega Strain (2004)  з мережевим кооперативом і власною історією, а також продовжила серію на портативних консолях.

Загалом третя частина сприйнялася як гідний, але не найкращий випуск серії, що все ж задовольнив фанатів і завершив сюжетну хронологію центральних героїв.

🙋‍♂️💬✍️Трохи від себе...

Незважаючи на те, що гра справді виглядає і працює трохи краще за попередні частини, помітно, що нестача кадрів, перекинутих на розробку нової гри для PlayStation 2, позначилася на загальній якості проєкту.

Чесно кажучи, мені важко підібрати вірні слова, які повною мірою передали б це відчуття...
Ніби все функціонує як треба, проте відчувається певна камерність і «скукоженість» — якесь звуження масштабу.
Іноді трапляється, що деякі ігрові персонажі майже не відрізняються (обо не відрізняються зовсім) від типових NPC; йдеться звісно не про головних героїв, а про другорядних персонажів, але ця одноманітність іноді впадає в око.

На мою думку, на таке сприйняття впливає й те, що, хоча це й три окремі частини, вони виглядають дуже схоже одна на одну — не дивно: всі три гри виходили поспіхом, кожна через рік після попередньої. Тому серія сприймається радше як одна велика гра. З істотних нововведень — хіба що покращені катсцени, трохи згладжені моделі персонажів і пожвавіша динаміка від частини до частини; у всьому іншому змін мінімум. Саме тому я майже не коментував ігрові ситуації в огляді Syphon Filter 2 і не бачу причин робити це тут.

На захист гри слід сказати, що, ймовірно, на мене також подіяла втома від самої серії!
Під час проходження цієї частини я неодноразово ловив себе на думці, що просто хочу її завершити й поставити відмітку «пройдено».

Як би там не було, я радий, що познайомився з усіма частинами Syphon Filter  на платформі PlayStation One.
І хоча це сталося аж через 27 років  після виходу першої гри, воно того вартувало!