Test Drive: The Brotherhood of Speed [Ретро-огляд]

Після того, як довелося згадати про Test Drive 6, мені стало цікаво, що ж далі відбувалося з цією серією ігор.
Так я натрапив на цю гру — це буквально наступна частина франшизи, і цікаве в ній те, що це перша гра серії на новому поколінні консолей. Що ж тут змінилося і чи стала гра кращою?
Давайте розбиратися...

Сюжет — як вулиці вирішують твою долю

Гра починається з типової для аркадних гонок «драми»: герой — Денніс Блек — гарно водить, але не має ні грошей, ні машини, а репутація серед вуличних гонщиків стала не дуже-то й поважлива.
Як так сталося — нам не відомо, це потрібно прийняти як факт!

На щастя, з’являється Дональд Кларк, який, ніби небайдужий дядько, позичає Деннісу свій автомобіль для перших заїздів і «підсовує карту-турне» по вулицях Сан-Франциско, Токіо, Лондона та Монте-Карло.

Мета проста: підняти репутацію, обігнати серйозних конкурентів і повернути собі статус у вуличному середовищі.

Ігровий процес і механіки

Це типова аркадна 3D-гонка, яка повністю перейняла формулу від своїх попередніх частин.

Ви їздите дорогами згаданих вище міст, а гонки можуть відбуватися як удень, так і вночі.
Змагання проходять з п'ятьма опонентами, а по місту, окрім вас та ШІ-супротивників, їздить трафік (його багато), і є поліція — не просто декорація: якщо порушуєш правила (а ти їдеш як псих), вона починає погоню.
Якщо поліцейська машина під’їде досить близько до вашого авто, офіцери затримують вас на 3 секунди.

Вгорі екрану завжди показано таймер, що відраховує час до наступного чекпойнту; проїхавши контрольну точку — отримуєш додатковий час. Тобто треба не просто ганяти, а ще й слідкувати за часом: якщо часто потрапляти в аварії, час може вичерпатися, і вас дискваліфікують.

Додаткові секунди можна отримати, якщо користуватися трамплінами, які можуть зустрічатися під час гонки.

Режими гри

• Швидка гонка (Quick Race) — вибираєш машину і трасу — та вперед. Ідеально, якщо треба 5 хвилин екшену.
• Одиночна гонка (Single Race) — обираєш тип заїзду, машину, трасу і проходиш ту конкретну подію.
• Поліцейське переслідування (Chasing) - ви у ролі поліціії.
• Кар'єра (Underground Career) — тут уже рухаєшся по сюжету: серія підрядних гонок з можливістю практики на майбутній трасі перед змаганням.

Спірні моменти

Хоча гра перейшла на нову та більш потужну платформу, розробникам з Pitbull Syndicate усе одно не вистачило свіжих ідей, і вони вкотре використали свою стару формулу. На це можна було б закрити очі, але вони подекуди перенесли й старі проблеми.

Проявляється це в тому, що інколи (на щастя не дуже часто) трапляються дуже вузькі траси з рясним трафіком. У такому випадку вже ні про які перегони годі й говорити, бо починається проста товкачка.

Ще, як на мене, дуже спірним є момент з «примагнічуванням» супротивників до вашого авто — використовується прийом «резинки» (rubber-banding). Як би ви чудово не їхали, ваші опоненти будуть завжди поруч. Від них майже неможливо відірватися, але це працює і в "зворотньому напрямку" - навіть якщо ви відстали, то вони будуть вас "чекати" на наступному перехресті.

Це буквально зводить нанівець усі кругові перегони, бо зовсім неважливо, як ви будете їхати всі кола, окрім останнього. Лише останній круг справді важливий і вирішує вашу долю, але й тут не все залежатиме від вашої майстерності — багато чого вирішує випадковість. Трохи нівелює цей момент те, що у гонках НЕ з "босами" треба прийти у першій трійці і зовсім не обов'язков бути саме першим!

А от за що мені хочеться справді сварити гру, так це за її фінальні етапи!
Весь час до цього моменту ви змагаєтесь і отримуєте нові автівки. І хоча цього разу тюнінгувати машини неможна, вибрати серед свого автопарку найбільш «слухняну крихітку» ви все ще можете.

Та в фіналі у вас відбирають можливість зазирнути в гараж і дають конкретне авто. Ця машина досить норовлива і не завжди слухається водія, а про те, що вона банально слабкіша за автівку супротивника — годі й казати!

У такій ситуації кожна наступна гонка — це вже не перевірка вашої майстерності, а покладання на волю випадку. Якщо супротивник врізався десь біля фінішу — вам пощастило, а якщо ні — починайте знову.

Позитивні моменти

Хоча Pitbull Syndicate  і не винайшли нічого кардинально нового, вони здебільшого виправили свої помилки.

Геймплей став адекватнішим — тепер немає такого, що траси неадаптовані до максимально можливої швидкості, як це було в TD6  у фінальному турнірі.
Автівки стали більш слухняними і майже завжди нормально входять у повороти. Простору для маневрування теж стало більше.
І графіка — вона дійсно дуже пристойна для 2002-го року!

А через те, що тривалість гри невелика, то всі сказані вище недоліки не дуже-то й встигають зіпсувати враження від гри. Тут всього 45 етапів і на загальне проходження в мене пішло 8 годин.

Ще один приємний момент:  завантаження гонок — це не просто екран з написом LOADING.
Під час завантаження ви потрапляєте на екран із грою в PONG  (О_о) — мінігра посеред завантаження. Не знаю, скільки часу забирало завантаження на рідному «залізі», але на емуляторі гра завантажувалася досить швидко. Якщо на PS2 час був більшим, то така дрібниця могла б розважити вас і відволікти від нудьги.
Як би там не було, але таке я бачу вперше!

Ну і музика...
Вона тут дуже крута! Настільки добре, що навіть можна позмагатися з плейлистом із NFS: Underground.  

Враження

Чесно кажучи, Test Drive: The Brotherhood of Speed — це суміш старого і нового: вона приємно модернізована у технічному та візуальному плані, але часом страждає від тих самих дизайнерських рішень, що робили серію спірною. Мені подобається, що гра зберегла аркадний драйв і додала кілька корисних поліпшень — керування стало більш передбачуваним, графіка приємна, а дрібні фішки на кшталт гри в PONG під час завантаження додають шарму.

Але механіка «резинки» і реалізація фінального етапу трохи б’ють по зануренню: коли від твоєї вправності залежить лише останній круг, а в фіналі ще й позбавляють вибору авто — відчуття справжнього змагання частково втрачається.
Для фанатів аркадних вуличних перегонів — однозначно варто спробувати. Для тих, хто хоче чистої змагальної майстерності або симуляторної точності — краще роздивитися інші варіанти.

У підсумку:  ця "перехідна" частина Test Drive — приємний ностальгічний шматочок аркадних перегонів із гарною подачею для свого часу, але з помітними недоліками в балансі та дизайні гонок.

P.S. Цікавий факт - гра виходила і на ПК, але саме консольна версія (незалежно від того чи то PS2  чи Xbox) виглядає краще через поліпшене освітлення.